Висновки
Філософія Нового часу, розвиваючись у діалозі з наукою, приділила значну увагу дослідженням методу істинного пізнання для підвищення надійності й ефективності науки. Ця філософія досягла нового рівня у розробленні проблем пізнання, в осмисленні субстанції як вихідної підоснови дійсності, у дослідженні людини й суспільних процесів.
Філософія Нового часу ввібрала в коло своїх проблем усі сфери людської життєдіяльності, демонструючи широкімож- ливостілюдського пізнання. Розвиваючи вихідні ідеї класичного типу філософствування, вона або підносила людський розум, або піддавала його випробуванням, щоб визначити його потенціал. Філософія Нового часу донині залишається школою європейської філософської культури.Резюме
® Епоха Нового часу, наслідуючи паростки нового, що зародилися в епоху Відродження, здійснила революційні зміни в усіх сферах суспільного життя, але перш за все це була епоха формування та утвердження буржуазних суспільних відносин, перетворення окремого індивіда неї автономну самодіяльну одиницю суспільного життя, становлення засад індустріального виробництва; це була також епоха панування механістичного світобачення та мислення "здорового глузду".
® За умов бурхливого розвитку наукового пізнання методологічним пошукам у філософії Нового часу належало вагоме місце; філософи цієї епохи вважали, що прагнення мати істинні знання може бутизадоволенелише наукою, а для науки найпершого значення набуває проблема пошуку істинного методу пізнання; у методології Нового часу на першому плані опинилися емпіризм та раціоналізм, які, фактично, окреслювали засади мислення "здорового глузду ".
® Гносеологія Нового часу чітко визначила найперші джерела пізнання та прийшла до висновку, що шляхи істинного пізнання повинні проходити через врахування так званих "первинних якостей"речей - їх геометри- ко-математичних характеристик; у такий спосіб філософія Нового часу підводила ідейний фундамент під .механістично налаштовану науку.
® В онтологічних дослідженнях Нового часу провідне місце належало концепціям субстанції, які окреслились у вигляді монізму та плюралізму, ідеалізму та матеріалізму.
® У філософських осмисленнях людини епоха Нового часу також постала суперечливою: з одного боку, тут панувало бачення людини в окресленнях механістичного світобачення або ідей Просвітництва, але, з іншого боку, тут чітко виявилися симптоми, що засвідчували розуміння того, що людину не можна туди вписати, що людина постає відстороненою від того світу, де панують фізичні закони природного буття; в той же час ця епоха піднесла на новий рівень дослідження суспільних процесів та історії.
® Для розвитку філософії епоха Нового часу була досить плідною, оскільки філософія досягнула тут нового рівня деталізації власної проблематики, нового рівня систематизації знань; у цю епоху виникла ціла низка нових філософських наук та напрямів.
Питання для обговорення на семінарському занятті
1. Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.
2. Нове бачення пізнання в епоху Нового часу: розвиток методології та гносеології. Провідні філософські позиції в тлумаченні пізнання.
3. Онтологія Нового часу про світобудову та місце людини в ній.
4. Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Но вого часу.
Й Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі Нового часу.
2. Мислення "здорового глузду" та його філософська оцінка.
3. Особливості методологічних позицій Ф. Бекона та Р.Декарта; їх роль у розробці ідейних засад науки.
4. Тлумачення пізнання в філософії Нового часу.
5. Філософія Нового часу про світобудову.
6. Вчення Б. Паскаля про людину та ії місце в світі.
7. Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення.
7 ’ Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
Завдання 1.Окресліть основні особливості розвитку філософії в епоху Но
вого часу.
Завдання 2.Порівняйте основні методологічні ідеї Ф.Бекона і Р.Декарта;
зробіть належні висновки.
Завдання 3.
Завдання 4.
Завдання 5.
Завдання 6.
Охарактеризуйте пізнавальні ідеї Дж. Локка, Т.Гоббса, Д.Юма. Порівняйте погляди на субстанцію Б.Спінози і Г.Лейбніца. Охарактеризуйте спрямованість провідних ідей європейських просвітників (Ш.Л.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, Вольтера, Д.Дідро, П.А.Гольбаха, К.А.Гельвеція, Г.Е.Лессінга, Й.Г.Гердера,
Х.Вольфата і н.).
Розкрийте особливості та оригінальність роздумів Б.Паскаля
про людину.
Завдання 7.Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу
відбулися в Новий час?
Ш Додаткова література з теми
1. Горбачев В.Г. История философии. - Брянск, 2000.
2. Гусєв В. Західноєвропейська філософія XV-XVIII ст. - К., 1995.
3. История философии в кратком изложении. - М., 1991.
4. Бекон Ф.Сочинения: В 2 т. - М., 1972.
5. Гельвеций К. О человеке, его умственных способностях и воспитании // Соч. в 2-х томах. Т.2. - М., 1974.
6. Декарт Р. Сочинения: В 2 т. Т.1. - М., 1989.
7. Дидро Д. Мысли к объяснению природы. Разговор Даламбера с Дидро // Избранные философские произведения. - М., 1956.
8. История философии/А.Н.Волкова и др. - М., 1997.
9. Кондильяк Этвен Бонно де. Опыт о происхождении человеческих знаний // Сочинения в 3-х томах. Т.2. - М., 1982.
10. Паскаль Б. Думки про релігію. - Львів, 1995.
11. Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії. - К., 1998.
12. Татаркевич В.Історія філософії. Т.2. - Львів, 1999.
13. Таранов П.С. Золотая философия. - М., 1999.
14. Юм Д. Трактат про природу людини. - К., 1995.