ВИСНОВКИ
Філософський структуралізм заявив про себе в конкретно-наукових дослідженнях. Він став, власне, науковим методом, який продуктивно застосовують у лінгвістиці та в ряді інших гуманітарних наук.
З допомогою цього методу було досліджено системи родинних відношень, тотемізм, ритуали, міфи та інші явища життя первісних племен. Нові результати було одержано в літературознавстві, в історії культури та інших галузях. Структуралізм розглядає важливе питання ментальних структур, що втілюють колективне, несвідоме і виявляють єдність мислення первісної та сучасної людини. Це дуже важливо сьогодні у пошуку широких узагальнень, універсалій і загальних схем розумової діяльності на основі виявлення глибинних структур сучасної філософської думки, в якій спостерігається явний акцент на розгляді визначального впливу людського фактора.Конкретно-науковий структуралізм, який з'явився в лінгвістиці значно раніше, ніж філософський структуралізм, не був «чистою наукою», зовсім вільною від філософських впливів. У різних лінгвістів-структура- лістів у різні періоди можна виявити вплив неопозитивізму, біхевіоризму, феноменології та інших течій. Однак це були саме філософські впливи, а не власні оригінальні розробки. Все це дає підстави говорити про філософію структуралізму, яка знайшла своє продовження в постструктура- лізмі і постмодернізмі.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
• Які головні причини виникнення філософії структуралізму?
• В чому полягає специфіка структуралізму і його відмінність від екзистенціалізму і персоналізму?
• Яке місце займає мова в дослідженнях структуралістів?
• Охарактеризуйте співвідношення структуралізму і культури в дослідженні соціальних взаємовідношень.
• Визначте роль несвідомого в методології структуралістських підходів.
• Що таке «знакова система» та яке її значення у вивченні соціальних і культурних структур?
• Визначте основні параметри відмінності і тотожності між філософським і науково-конкретним структуралізмом.
ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ
«Завдяки структурі те, що уявлення подає в неясному вигляді й у формі одночасності, виявляється доступним аналізові, тим самим надаючи можливість для лінійного розгортання мови. Справді, стосовно об'єкта спостереження опис е те ж саме, що й речення для уявлення, яке воно виражає: його послідовне розміщення, елемент за елементом. Але мова у своїй емпіричній формі мала на увазі теорію речення і теорію поєднання. Стосовно ж поєднання, то воно справді утворювало мову лише за тієї умови, що воно пов' язу валос я з явною або прихованою функцією дієслова бути. Натуральна історія є наукою, тобто мовою, але обгрунтованою і добре побудованою: її пропозиційне розгортання на законній підставі є поєднанням; розміщення в лінійній послідовності елементів роз'єднує уявлення очевидним і універсальним чином. У той час як одне і те ж уявлення може дати місце великому числу речень, оскільки імена, які його заповнюють, поєднуються різним чином, то одну і ту ж тварину, одну і ту ж рослину буде описано одним і тим же способом тією мірою, якою від речення до мови панує структура. Теорія структури, пронизуючи на всьому її існуванні природну історію, в класичну епоху поєднує, в одній і тій же функції, ролі, які в мові відіграють речення і поєднання».
(Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. - СПб., 1994. - С. 166).
Прочитавши уривок, визначте, наскільки характеристика М. Фуко «структури» відповідає запитам філософського розуму.
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
1. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. - M., 1989.
2. Грецкий Μ. Н. Французский структурализм. - M., 1971.
3. Деррида Ж. О грамматологии. - M., 1997.
4. Аеви-Стросс К. Структуральная антропология. - M., 1998.
5. Ленк X. Интерпретация реальности. - СПб., 1998.
6. Лотман Ю. М. Структура художественного текста. — M., 1994.
7. Соссюр Ф. Заметки об общей лингвистике. - M., 1990.
8. Структурализм: «за» и «против». — M., 1975.
9. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. - СПб., 1994.