СПІНОЗА Бенедикт Богословсько-політичний трактат
[.] «Розум і досвід навчили, що для цього нема правильного засобу, як сформувати суспільство на певних законах, зайняти відому країну на землі і спрямувати сили всіх ніби на одне тіло, а саме: на суспільство.
[.] те суспільство буде спокійніше, стійкіше і менше підвладне випадковостям, яке засновують і яким управляють більшою мірою люди розумні й старанні. [.] народи тільки й відрізняються один від одного саме лиш у розумінні відмінності суспільства і законів, за яких вони живуть і управляються. [.] держава ж може існувати тільки за законів, яких дотримується кожен. мета (finis) всього суспільства і держави полягає., у спокійному і зручному житті..під людським законом я розумію спосіб життя, що служить тільки збереженню життя держави, під божественним - той, що має метою тільки вище благо, тобто істинне пізнання Бога і любов до нього. [.] метою держави насправді є свобода. Найвище ж благочестя. те, що проявляється в турботах про мир і спокій держави. [.] Чи можна вигадати більше зло для держави, як те, що чесних людей відправляють як злодіїв у вигнання тому, що вони по- іншому думають і не вміють придурюватися?
.можемо розрізняти декілька видів демократії».
Етика
[...] «Бажання є самою сутністю людини, оскільки вона визначена до якоїсь дії якимось даним їй станом. Кожен існує за найвищим правом природи, і, отже, кожен за найвищим правом природи робить те, що випливає з потреби його природи. [.] Що веде людей до суспільного життя, що заставляє людей жити спільно, те корисне. [.] для того, щоб люди могли жити у згоді і допомагати одне одному, потрібно, щоб вони поступались своїм природним правом і зобов’язалися не чинити нічого, що може шкодити іншим. [.] мудрість полягає в роздумах не про смерть, а про життя. [.] Людина вільна ніколи не діє брехливо, а завжди чесно. [.] Одні тільки вільні люди бувають вдячнішими стосовно одне одного.
.Найкориснішим для людей є з’єднання у своєму способі життя і вступ в такі зв’язки, що зручнішим могли б зробити з всіх одного, і взагалі людям корисніше робити те, що сприяє зміцненню дружності. [.] з їхнього співтовариства випливає більше вигоди, ніж шкоди».
Політичний трактат
[.] «.всі люди - як варвари, так і цивілізовані - повсюди перебувають у спілкуванні й утворюють певний громадянський стан. [.] людина - мудра чи невіглас - є частиною природи, і все те, чим кожен визначається до дії, має бути віднесено до могутності природи, оскільки сама вона може бути визначена природою тієї чи іншої людини. Адже людина - все одно, чи керується розумом чи тільки бажанням, - діє винятково лише за законами. природи, тобто за природним правом. [.] та держава буде наймогутнішою й своєправною, яка ґрунтується на розумі й ним спрямовується. Бо право держави визначається могутністю народу, керованого ніби єдиним духом. [.] Та верховна влада найкраща, за якої люди живуть у згоді й її права дотримуються непорушно».
Еще по теме СПІНОЗА Бенедикт Богословсько-політичний трактат:
- § 1. Б. Спіноза та його філософське обґрунтування демократії
- 6.4. Б. Спіноза та Г. Лейбніц -тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- Б. Спіноза та Г. Лейбніц - тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
- 6.3. Раціоналізм Р. Декарта і Б. Спінози
- Філософія Р. Декарта, Б. Спінози і Г. В. Ляйбніца
- Духовне відродження сучасної України - одна з важливих передумов розв'язання суспільно-політичних та економічних проблем.
- Університетська філософія в Україні ХІХ ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
- 10.5. Університетська філософія в Україні XIX ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
- Розвиток філософсько-правової думки у ХХ столітті відбувався під впливом вкрай суперечливих соціально-політичних процесів.
- Проблемы изучения трактата
- 2.4. О природе космоса и души. Философский комментарий к трактату
- 3. «Логико-философский трактат» Л. Витгенштейна
- 3. «Логико-философский трактат» Л. Витгенштейна
- 3. «Логико‑философский трактат» Л. Витгенштейна
- Тома Аквінський. Трактат «Сума теології»
- ЛОК Джон Два трактати про врядування
- Т. Мор. Трактат «Утопія»
- 4.3.1 Августин Блаженний. Трактат «Сповідь»
- 2.2. Исторические свидетельства о трактате «О природе космоса и души»