<<
>>

СПІНОЗА Бенедикт Богословсько-політичний трактат

[.] «Розум і досвід навчили, що для цього нема правильного засобу, як сформувати суспільство на певних законах, зайняти відому країну на землі і спрямувати сили всіх ніби на одне тіло, а саме: на суспільство.

[.] те суспільство буде спокійніше, стійкіше і менше підвладне випадковостям, яке засновують і яким управляють більшою мірою люди розумні й старанні. [.] народи тільки й відрізняються один від одного саме лиш у розумінні відмінності суспільства і законів, за яких вони живуть і управляються. [.] держава ж може існувати тільки за законів, яких дотримується кожен. мета (finis) всього суспільства і держави полягає., у спокійному і зручному житті.

.під людським законом я розумію спосіб життя, що служить тільки збереженню життя держави, під божественним - той, що має метою тільки вище благо, тобто істинне пізнання Бога і любов до нього. [.] метою держави насправді є свобода. Найвище ж благочестя. те, що проявляється в турботах про мир і спокій держави. [.] Чи можна вигадати більше зло для держави, як те, що чесних людей відправляють як злодіїв у вигнання тому, що вони по- іншому думають і не вміють придурюватися?

.можемо розрізняти декілька видів демократії».

Етика

[...] «Бажання є самою сутністю людини, оскільки вона визначена до якоїсь дії якимось даним їй станом. Кожен існує за найвищим правом природи, і, отже, кожен за найвищим правом природи робить те, що випливає з потреби його природи. [.] Що веде людей до суспільного життя, що заставляє людей жити спільно, те корисне. [.] для того, щоб люди могли жити у згоді і допомагати одне одному, потрібно, щоб вони поступались своїм природним правом і зобов’язалися не чинити нічого, що може шкодити іншим. [.] мудрість полягає в роздумах не про смерть, а про життя. [.] Людина вільна ніколи не діє брехливо, а завжди чесно. [.] Одні тільки вільні люди бувають вдячнішими стосовно одне одного.

.Найкориснішим для людей є з’єднання у своєму способі життя і вступ в такі зв’язки, що зручнішим могли б зробити з всіх одного, і взагалі людям корисніше робити те, що сприяє зміцненню дружності. [.] з їхнього співтовариства випливає більше вигоди, ніж шкоди».

Політичний трактат

[.] «.всі люди - як варвари, так і цивілізовані - повсюди перебувають у спілкуванні й утворюють певний громадянський стан. [.] людина - мудра чи невіглас - є частиною природи, і все те, чим кожен визначається до дії, має бути віднесено до могутності природи, оскільки сама вона може бути визначена природою тієї чи іншої людини. Адже людина - все одно, чи керується розумом чи тільки бажанням, - діє винятково лише за законами. природи, тобто за природним правом. [.] та держава буде наймогутнішою й своєправною, яка ґрунтується на розумі й ним спрямовується. Бо право держави визначається могутністю народу, керованого ніби єдиним духом. [.] Та верховна влада найкраща, за якої люди живуть у згоді й її права дотримуються непорушно».

<< | >>
Источник: Соціальна філософія. Хрестоматія: навчальний посібник. Упорядники: М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. м. Івано-Франківськ: Лілея-НВ,2019. - 352 с.. 2019

Еще по теме СПІНОЗА Бенедикт Богословсько-політичний трактат:

  1. § 1. Б. Спіноза та його філософське обґрунтування демократії
  2. 6.4. Б. Спіноза та Г. Лейбніц -тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
  3. Б. Спіноза та Г. Лейбніц - тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію
  4. 6.3. Раціоналізм Р. Декарта і Б. Спінози
  5. Філософія Р. Декарта, Б. Спінози і Г. В. Ляйбніца
  6. Духовне відродження сучасної України - одна з важливих передумов розв'язання суспільно-політичних та економічних проблем.
  7. Університетська філософія в Україні ХІХ ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
  8. 10.5. Університетська філософія в Україні XIX ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах
  9. Розвиток філософсько-правової думки у ХХ столітті відбувався під впливом вкрай суперечливих соціально-політичних процесів.
  10. Проблемы изучения трактата
  11. 2.4. О природе космоса и души. Философский комментарий к трактату
  12. 3. «Логико-философский трактат» Л. Витгенштейна
  13. 3. «Логико-философский трактат» Л. Витгенштейна
  14. 3. «Логико‑философский трактат» Л. Витгенштейна
  15. Тома Аквінський. Трактат «Сума теології»
  16. ЛОК Джон Два трактати про врядування
  17. Т. Мор. Трактат «Утопія»
  18. 4.3.1 Августин Блаженний. Трактат «Сповідь»
  19. 2.2. Исторические свидетельства о трактате «О природе космоса и души»