Життя у світі самоорганізації: змагання стилів мислення та світобачень
Вольфганг Гофкірхнер (Австрія). Життя у світі самоорганізації: змагання стилів мислення та світобачень // Практична філософія. - 2003. - № 1(7). - С. 39-48.
...Найбільш фундаментальні висновки з будь-яких ідей, оскільки вони йдуть поза судження про окреме, які формують лише одну з окремих частин світу, ті ідеї, що виражають позицію щодо світу загалом, називаються світобаченнями (Weltanschauung).
Теоретизовані світобачення, тобто світобачення теоретично відрефлексовані, відносяться до філософії. Світобачення має три виміри:(1) перший відноситься до застосування інструментів з отримання знань; тут дається відповідь на запитання - “Як ми впізнаємо світ?”; цим займаються такі філософські дисципліни, як епістемологія та методологія; цей вимір можна назвати “підходом до світу”;
(2) другий - має справу з припущеннями про природу реального світу; запитання, що тут постає - “Яким є світ?”; цим займається онтологія; цей вимір може бути названий “моделюванням світу”, бо на ньому випрацьовуються певні ментальні моделі світу;
(3) останній - стосується розробки напрямів дії; запитання, що, звичайно, ставиться етикою - “Як ми маємо діяти у світі?”, або, точніше, “У напрямі якої цілі ми маємо діяти? ”, що веде до запитання: “Яким буде світ? ” таким чином, цей вимір називається ‘‘баченням світу”.
Ці три виміри є взаємопов'язаними таким чином: специфічний підхід (1) узгоджується з певною багатоманітністю моделей (2), але виключає особливі моделі, специфічна модель узгоджується з певною багатоманітністю бачень (3), але виключає особливе передбачення. Бачення (3) може базуватися лише на певній моделі (2), і модель (2) - лише на одному певному підході (1).
... На противагу суворому детермінізмові механіцизму та ідеалізму, на противагу індетерміністичному дуалізму; ядром парадигми самоорганізації в онтологічному плані є принцип нестрогого детермінізму, який характеризується визнанням ‘‘схильностей”, а не вічних “законів” або відсутності будь-яких закономірностей. Ця ідея належить пізньому Попперу[10]. Гаслом є не ‘‘однакові результати з однакових умов” чи ‘‘грім серед ясного неба”, але ‘‘великі дуби з маленьких жолудів”.
Завдання: Яким Ви бачите зміст освіти, якщо для його формування буде взято впровадження “принципу нестрогого детермінізму” як ядра парадигми самоорганізації в онтологічному плані?
Еще по теме Життя у світі самоорганізації: змагання стилів мислення та світобачень:
- СЕНС ЖИТТЯ І ДОЛЯ людини ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
- СЕНС ЖИТТЯ І ДОЛЯ ЛЮДИНИ ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ ТЕМИ ДЛЯ АВТОРСЬКОЮ КУРСУ СЛОВНИК ПЕРСОНАЛІЙ СЛОВНИК ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕРМІНІВ
- 19.3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Духовне життя суспільств
- Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок. Духовне життя суспільства
- 1.2.2. Філософія історії в сучасному світі
- ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
- Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
- Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення
- 1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення
- Критичне мислення як екзистенційна необхідність
- Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі та суспільні стосунки
- Тема 5 ФІЛОСОФІЯ І СТРАТЕГІЯ ОСВІТИ У ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ
- Зміна цінностей у сучасному світі та стратегія майбутнього
- 2.2.1. Витоки філософського мислення
- Як же могло статись, що незважаючи на настільки тісний зв’язок філософського дискурсу та форми життя в античній філософії, сьогодні, у звичному викладі історії філософії, філософія постає передусім як дискурс (теорійний та систематичний чи критичний), що не має безпосереднього зв’язку зі способом життя філософа?
- 11.1. Становлення екзистенціального мислення
- Релігійна філософія належить до традиціоналістського, догматичного типу мислення.
- Зародки філософського мислення в Індії сягають глибокої давнини (2500 - 2000 рр. до н. е.).
- Зміна парадигми філософського мислення у ХІХ - на поч. ХХ ст.