<<
>>

Життя у світі самоорганізації: змагання стилів мислення та світобачень

Вольфганг Гофкірхнер (Австрія). Життя у світі самоорганізації: змагання стилів мислення та світобачень // Практична філософія. - 2003. - № 1(7). - С. 39-48.

...Найбільш фундаментальні висновки з будь-яких ідей, оскільки вони йдуть поза судження про окреме, які формують лише одну з окремих частин світу, ті ідеї, що виражають позицію щодо світу загалом, називаються світобаченнями (Weltanschauung).

Теоретизовані світобачення, тобто світобачення теоретично відрефлексовані, відносяться до філософії. Світобачення має три виміри:

(1) перший відноситься до застосування інструментів з отримання знань; тут дається відповідь на запитання - “Як ми впізнаємо світ?”; цим займаються такі філософські дисципліни, як епістемологія та методологія; цей вимір можна назвати “підходом до світу”;

(2) другий - має справу з припущеннями про природу реального світу; запитання, що тут постає - “Яким є світ?”; цим займається онтологія; цей вимір може бути названий “моделюванням світу”, бо на ньому випрацьовуються певні ментальні моделі світу;

(3) останній - стосується розробки напрямів дії; запитання, що, звичайно, ставиться етикою - “Як ми маємо діяти у світі?”, або, точніше, “У напрямі якої цілі ми маємо діяти? ”, що веде до запитання: “Яким буде світ? ” таким чином, цей вимір називається ‘‘баченням світу”.

Ці три виміри є взаємопов'язаними таким чином: специфічний підхід (1) узгоджується з певною багатоманітністю моделей (2), але виключає особливі моделі, специфічна модель узгоджується з певною багатоманітністю бачень (3), але виключає особливе передбачення. Бачення (3) може базуватися лише на певній моделі (2), і модель (2) - лише на одному певному підході (1).

... На противагу суворому детермінізмові механіцизму та ідеалізму, на противагу індетерміністичному дуалізму; ядром парадигми самоорганізації в онтологічному плані є принцип нестрогого детермінізму, який характеризується визнанням ‘‘схильностей”, а не вічних “законів” або відсутності будь-яких закономірностей. Ця ідея належить пізньому Попперу[10]. Гаслом є не ‘‘однакові результати з однакових умов” чи ‘‘грім серед ясного неба”, але ‘‘великі дуби з маленьких жолудів”.

Завдання: Яким Ви бачите зміст освіти, якщо для його формування буде взято впровадження “принципу нестрогого детермінізму” як ядра парадигми самоорганізації в онтологічному плані?

<< | >>
Источник: ФІЛОСОФІЯ освіти: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова,2009. - 329 с.. 2009

Еще по теме Життя у світі самоорганізації: змагання стилів мислення та світобачень:

  1. СЕНС ЖИТТЯ І ДОЛЯ людини ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
  2. СЕНС ЖИТТЯ І ДОЛЯ ЛЮДИНИ ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ ТЕМИ ДЛЯ АВТОРСЬКОЮ КУРСУ СЛОВНИК ПЕРСОНАЛІЙ СЛОВНИК ФІЛОСОФСЬКИХ ТЕРМІНІВ
  3. 19.3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Духовне життя суспільств
  4. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок. Духовне життя суспільства
  5. 1.2.2. Філософія історії в сучасному світі
  6. ФІЛОСОФІЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ
  7. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
  8. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення
  9. 1.1. Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення
  10. Критичне мислення як екзистенційна необхідність
  11. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі та суспільні стосунки
  12. Тема 5 ФІЛОСОФІЯ І СТРАТЕГІЯ ОСВІТИ У ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ
  13. Зміна цінностей у сучасному світі та стратегія майбутнього
  14. 2.2.1. Витоки філософського мислення
  15. Як же могло статись, що незважаючи на настільки тісний зв’язок філософського дискурсу та форми життя в античній філософії, сьогодні, у звичному викладі іс­торії філософії, філософія постає передусім як дискурс (теорійний та систематичний чи критичний), що не має безпосереднього зв’язку зі способом життя філософа?
  16. 11.1. Становлення екзистенціального мислення
  17. Релігійна філософія належить до традиціоналістського, догматичного типу мислення.
  18. Зародки філософського мислення в Індії сягають глибо­кої давнини (2500 - 2000 рр. до н. е.).
  19. Зміна парадигми філософського мислення у ХІХ - на поч. ХХ ст.