Патерналізм як управлінська модель для роздумів та аналізу

Крижко В. В. Антологія аксіологічної парадигми управління освітою. Навч. посібник. - К.: Освіта України, 2005. - С. 353-354.

Патерналістська (від лат. paternus - батьківський) парадигма управління освітою - це:

1) патронажне ставлення держави до своїх громадян, установи - до своїх працівників;

2) переконання в тому, що держава, уряд повинні турбуватися про громадян, забезпечувати задоволення їхніх потреб за державний рахунок, брати на себе всі турботи стосовно благополуччя громадян.

Патерналізм - це модель поведінки у певному культурному полі; він включає в себе власні специфічні фундаментальні та інструментальні цінності, характеризується певними нормами, символами та етикетом. Основна визначальна риса патерналізму - особлива ціннісна система стосунків, заснована на вірі та відданості. Керівник, що дотримується емоційної моделі патерналістської поведінки, твердо переконаний у власних зобов’язаннях піклуватися про своїх працівників, він відчуває себе відповідальним за всі їхні дії та вчинки. Для патерналізму характерне дріб’язкове опікування працівниками, бажання регламентувати всі сторони їхнього життя. Патерналізм сприяє утворенню серед робітників групи, розбещеної господарчими подачками. Патріархальні стосунки за таких умов виглядають як ілюзія, обман.

Апостол патерналізму Е. Мейо писав: “Стосунки, що нагадують сім’ю, можуть бути на підприємстві, де кількість працівників не перевищує двохсот осіб”. Жодна, навіть найкраща, система управління, вважав Ф. Тейлор, не повинна впроваджуватись, якщо вона сприймається колективом занадто неприхильно. Завжди потрібно намагатися зберігати гарні стосунки між підприємцями та працівниками.

Завдання: Чи має перспективу у сучасній Україні

патерналістська модель управління освітою?