Проблема свідомості з точки зору науки і філософії

Проблема свідомості одна з найскладніших і недостатньо досліджених проблем сучасної науки. По-перше, ця проблема багатогранна, різноаспектна. Її вивчають психіатрія нейрофізіологія, психологія, біологія, логіка, релігія, філософія, антропологія, кібернетика і т.д.

Відомий психіатр С. Грузман у статті «Вторгнення в мозок» наводить такий характерний приклад: «В 1971 році, працюючи в одній з провінційних психіатричних лікарень України, я запропонував трьом своїм колегам оцінити текст, в якому були, зокрема, такі слова:... так як природа поклала, щоб система небесних тіл не зрослась у суцільну масу..., а була живим виразом розуму і її власним відображенням, то тут народжується не реальне тіло, а лише ідеальне, тобто виникає квадрат з криволінійного руху і тіло, в котре убирається лінія Планетної системи, є не чим іншим як площиною, що описується небесними тілами в їх круговому русі... Всі троє відповіли однозначно, що автор цих слів шизофреник.

Що ж ми знаємо про свідомість з точки зору науки і філософії?

1. Свідомість - продукт людського мозку як високоорганізованого матеріального утворення.

2. Свідомість - вища форма відображення дійсності.

3. Свідомості передують більш прості форми відображення.

4. Свідомість не має свого змісту, котрий не був би взятий з об’єктивної дійсності; свідомість не може бути чим-небудь іншим, як усвідомленим буттям.

5. Свідомість детермінована біологічно, генетично.

6. Свідомість зумовлена соціально - детермінована суспільними відносинами.

Що ми не знаємо про свідомість людини, про її мозок як матеріальний носій свідомості?

Ми не знаємо головного, - яка природа мозку, якого він походження - земного чи неземного; не знаємо того, як виникло життя на Землі і як виникла сама людина. Все це залишається таємницею. Є лише гіпотетичні уявлення. Щодо мозку людини, як матеріального носія свідомості, то є версія, що він інопланетного походження (результат схрещування інопланетянина з істотою на Землі - гіпотеза сучасного німецького вченого Вайнбахера). Директор Інституту з вивчення мозку Російської Академії наук академік Бехтєрева з цього приводу говорить так: «Якщо мене запитаєте, якого походження людський мозок - земного чи космічного, то я відповім: не знаю».

Про дві концепції щодо розгляду проблем свідомості. У філософії є дві найбільш відомі концепції, котрі розглядають проблему свідомості. Перша з них прагне з’ясувати сутність, особливості, природу та походження явища. Друга - констатує те, що свідомість унікальний феномен, але залишає поза увагою з’ясування її сутності, природу та походження. Перша концепція - матеріалістична.

Поняття «феноменологія» означає вчення про єдине у своєму роді, неповторне. Цим неповторним, на думку філософів, є феномен людської свідомості. Феномен (з грецької) - явище, єдине, унікальне, неповторне. Під свідомістю феноменологія розуміє «чисту» свідомість, абстрактну, відірвану від людини, незалежну від неї. Нібито є свідомість сама по собі та є людина, яка цієї свідомості не має. Гуссерль вважав, наприклад, що свідомість саме є таким унікальним феноменом, незалежним від людини та її суспільного середовища. Філософія, на думку Гуссерля, може бути зрозумілою як «строга наука», лише тоді, коли вона своїм предметом має таку «чисту» свідомість. Однак при цьому поза увагою феноменології залишаються такі важливі питання: що таке свідомість, що вона відображає, яке її походження, генеза, біологічні та соціальні передумови тощо. Сучасними послідовниками Едмунда Гуссерля є Елізабет Штрекер, Макс Шеллер, Роман Інгарден та ін.

Близька до матеріалістичної концепції свідомості точка зору відомого французького філософа, вченого і богослова Тейяра де Шардена (1881 - 1955). Феноменологія останнього виходить з того, що людина, її свідомість, як феномени, є складовими частинами еволюційного розвитку, вони виникають природним шляхом. Філософ відкидав старозавітний міф про створіння Богом першолюдини - родоначальника всього людства. Весь світ, на думку Тейяра де Шардена, це еволюційна система; а «основна умова, котрій повинні віднині підпорядковуватися всі теорії, гіпотези, системи». Сама матерія є «матрицею», на якій формується духовне начало. Тому останнє притаманне всьому сутнісному. Воно властиве навіть молекулі. У живій природі свідомість набуває психічної форми, у людини духовне начало стає «самосвідомістю», бо людина «знає, що вона знає».

Якісно відмінними етапами шарденівської еволюційної системи є: «попереднє життя», «життя», «феномен людини». Перший етап - еволюція хімічних елементів і галактик, утворення складних молекул і перших форм життя; другий етап - виникнення живого, біосфери, розвиток усіх форм живих організмів, у тому числі й людини; третій етап - розвиток людини, її свідомості, історичний поступ людства до наших днів. У цей період здійснюється формування «єдиного людства» зі сферою «духу» або «ноосферою», через яку можливий вихід людини, як унікального феномена, до «наджиття», «універсуму», до «крапки Омеги», якою Тейяр де Шарден символічно позначив Ісуса Христа. Еволюція людини, на думку філософа, є способом її єднання з Всесвітом, виходом за межі свого «Я» для прилучення до Христа, котрий втілений у Всесвіті.

Є ще й релігійна точка зору на проблему свідомості, в основі якої лежить уявлення про божественне походження останньої: «свідомість дав людині Бог». Красномовним у цьому зв’язку є висловлювання Папи Іоанна Павла ІІ, котрий наголосив, що «еволюція людини - це щось більше ніж гіпотеза... Тіло людини земного походження. Творінням Господа є не людське тіло, а людський дух».

Екзаменаційні питання

1. Свідомість як реальність.

2. Структура свідомості.

3. Свідомість як вища форма відображення дійсності.

4. Роль мови та спілкування у формуванні свідомості.

5. Свідомість - властивість високоорганізованої матерії.

6. Проблема свідомості з точки зору науки і філософії.

Література

1. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.: 1993.

2. Гельвеций К.А. О человеке // Соч.: В 2 т. - М.: Мысль, 1974. - Т.2.

3. Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произв. - М.: 1989.

4. Фромм Э. Психоанализ и этика. - М.: 1992.

5. Юм Д. Трактат о человеческой природе // Соч. В 2 т. - М.: 1966.

6. Юнг К.Г. Проблема души современного человека // Филос. науки. - 1989.

- № 5.

Підручники та навчально-методичні посібники

1. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації. - Львів: «Новий світ - 2000», 2002.

2. Практикум з філософії: Методичний посібник для викладачів та студентів ВНЗ / Під ред. В.Л. Петрушенка. - Львів: «Новий світ - 2000», «Магнолія плюс», 2003.

3. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. - К.: Академвидав, 2008.