<<
>>

Сутність філософії як науки

Філософія виникла в глибоку давнину, задовго до появи таких наук, як біологія, хімія, фізика та ін. Поняття "філософія" походить від грець­ких слів фалео і софія, що в перекладі означає любов до мудрості.

За повір’ям, першим слова «філософія» і «філософ» (люблячий мудрість) вжив Піфагор. Він стверджував, що мудрість властива тільки богам, а все, що може людина, — прагнути до мудрості, любити її. Разом з тим, в судженнях про те, що ж є філософія, єдиного не має. В «словарі ро­сійської мови» !.Ожегова знаходимо декілька визначень терміну «філо­софія» і «філософський». Філософією можуть називатися «відволікаючі судження», іноді філософським іменують розумне, спокійне ставлення до негараздів життя. Існує і досить оригінальне судження, відповідно з яким філософія — це іграшка, котру кожний майструє по-своєму. Ціка­вими є результати спостережень вживання цього поняття в монографії А. В. Потемкіна «Про специфіку філософського знання». З 27 значень слова «філософія» найхарактерніші можна згрупувати наступним чи­ном: 1) негативні — відірвані від життя судження, схеми не пов’язані з життям. 2) Нейтральні — судження про сутність життя, які не стосу­ються конкретних життєвих обставин. 3) Сукупність принципів життє­діяльності, які можна сформулювати висловом: «Моя філософія — ні­кому не робити зла!». 4) Наукове мислення чи людське мислення взагалі. 5) Іноді слово «філософія» використовується для прикрашення слогу з метою похвалити книжку, фільм, музичний твір чи науковий стиль авторського письма [3,25].

В сучасній філософській енциклопедії знаходимо наступне визна­чення філософії — «це особлива форма пізнання світу, яка виробляє систему знань про фундаментальні принципи і основи буття людини, про найбільш загальні характеристики ставлення людини до природи, суспільства і духовного життя в усіх її основних проявах.»[1, 1127].

Нерідко, бажаючи припинити непотрібні міркування співбесідника, рекомендують: «Кинь філософствувати». Коріння такого розуміння фі­лософії сягають глибокої давнини: у період панування богослов’я філо­софія часто перетворювалася на марнослів’я, використовувалася для того, щоб обґрунтувати релігійні, фанатичні уявлення.

Насправді ж фі­лософія нічого спільного не має з такими поглядами. Філософія виник­ла раніше багатьох наук — як тільки людина почала серйозно міркува­ти про навколишній світ. І, як будь-яку науку, викликала її до життя потреба людини пізнавати і практично впливати на навколишній світ.

Формування філософії як універсального засобу самоусвідомлення людини самої себе, сутності світу і свого призначення в ньому започат­ковується у VII-VIct. до н.е. у таких осередках людської цивілізації як Давня Індія та Китай, досягнувши своєї класичної форми у Давній Гре­ції.

Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичніших для неї, оскільки проблематика її історично змінювалася. У різні епохи у філософії домінували то вчення про буття, то вчення про пізнання, то політичні чи етичні проблеми. Крім того, до XVIIct. філософія охоплю­вала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, окрім математики й медицини. Навіть у XXct. тривав процес відокремлення від філософії певних галузей знання, які інституціалізувалися в окремі наукові дис­ципліни (психологія, соціологія, політологія).

Еволюція предмета філософії не є чимось винятковим в історії нау­ки: предмет вивчення конкретних наук, наприклад математики, також історично змінювався. Тому при визначенні предмета філософії слід брати до уваги не тільки те, яких історичних форм набула філософія, а й загальну тенденцію, що пронизує конкретні її формоутворення. Якщо виходити із загальної спрямованості філософії, то її можна трактувати як осягнення розумом всезагального. Отже, об’єктом філософії висту­пає світ, а предметом — є відношення людина — світ.

3.

<< | >>
Источник: Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс [текст]: навч. посіб. / За ред. Додонова Р. О., Мозгового Л. І. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 512 с.. 2014

Еще по теме Сутність філософії як науки:

  1. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва
  2. 1.3. Взаємовідношення філософії і науки
  3. Предмет, проблеми та історія філософії науки і техніки
  4. Проблема свідомості з точки зору науки і філософії
  5. Сутність і природа освіти
  6. Сутність ірраціонального
  7. 8.2. Специфіка і сутність ірраціоналізму
  8. М. Мамардашвілі. Книга «Як я розумію філософію» (складена зі статей, доповідей, виступів, інтерв'ю, в яких розкриваються питання ролі та місця філософії у суспільстві, сенсу людського життя, проблеми свідомості, культури, мистецтва, науки, релігії; 1992 р.)
  9. Походження і сутність людини. Антропологія
  10. Сутність та структура методу як способу організації людської діяльності. Поняття методу, методології та методики
  11. Проблемне поле філософії освіти. Об'єкт, предмет і завдання філософії освіти