<<
>>

Теорія пізнання (гносеологія) — один з основних розділів філософії.

Вона досліджує природу людського пізнання, закономірності переходу від знання явищ до осягнення їх сутності, методи та шляхи досягнення істини та її категорії. В основі наукової гносеології лежить матеріаліс­тична діалектика, яка водночас є логікою і в певному розумінні збіга­ється з теорією пізнання.

На відміну від психології, теорія пізнання як філософська наука до­сліджує не характер індивідуальних, функціонуючих у психіці механіз­мів пізнання, а всезагальні основи, що дають підстави говорити про ці результати як про знання, в яких знаходить адекватне відображення об’єктивний світ. Теорія пізнання прагне виявити і критично дослідити умови істинності будь-якого знання, виявити ті граничні основи, які дають змогу робити висновки про ступінь обгрунтованості знань з будь-якої сфери і їх відповідність об’єктивному аналогу.

Оскільки теорія пізнання не може виходити із припущення про іс­нування передумов, які не аналізуються, а приймаються як загально­прийняті, то вона не може вибудовуватися так, як вибудовуються теорії конкретних наук.

1.

<< | >>
Источник: Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс [текст]: навч. посіб. / За ред. Додонова Р. О., Мозгового Л. І. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 512 с.. 2014

Еще по теме Теорія пізнання (гносеологія) — один з основних розділів філософії.:

  1. Гносеологія як теорія пізнання
  2. Тема: «Гносеологічніпроблеми у філософії. теорія пізнання»
  3. Теорія пізнання Т.Г. Гоббсата Дж. Локка. Скептицизм П. Бейля та Д. Юма, сенсуалістські максими Дж. Берклі
  4. Тема: «Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання. Основні категорії і закони діалектики»
  5. Діалектика суб'єкта й об'єкта пізнання. Пізнання і практика
  6. Пізнання як діалектичний процес. Суб'єкт і об'єкт пізнання
  7. 6.6. Суб'єктивна гносеологія Дж. Берклі і Д. Юма
  8. Поняття пізнання та його види
  9. 1.3. Метатеорія і теорія досвіду Імаиуїла Канта
  10. Теоріи, которыя содержатъ въ себѣ очевидныя истины, легко подвергаются вульгаризаціи.
  11. Наукове пізнання, його форми й методи
  12. Методологія наукового пізнання
  13. Людина і пізнання. Істина і правда
  14. Методи і форми наукового пізнання
  15. Наукове пізнання, його специфіка й побудова
  16. Основные направления в теории познания. Основные познавательные установки
  17. Рівні і форми пізнання
  18. Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії ХІХ ст.
  19. Шляхи та способи наукового пізнання
  20. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва