Естетична культура та шляхи її формування

Естетичний розвиток особистості, високий рівень її естетичної культури формує її здатність мислити не за однією чи кількома обмеженими мірками, а за міркою будь-якого виду, здатність розмовляти мовою предмета допомагає знайти співвідношення способу перетворення предмета з її власною мірою.

Естетична культура сприяє розвитку в особистості образного мислення, цілісності сприйняття конкретних образів, розвитку фантазії, здорового уявлення, інтуїції. Вона є засобом самостворення людини - себе в історії за законам гармонії та порядку.

Структура естетичної культури містить естетику свідомості людей, що відтворюється в ідеалах, потребах, поглядах, концепціях; естетичні моменти різних видів діяльності (у праці, побуті, під час спілкування, у суспільному житті, смерті тощо); естетичне виховання у різноманітті сфер і засобів вияву.

Естетичне виховання в сукупності своїх методів, форм, засобів триває протягом усього життя людини, усуваючи суперечності у неспіввідносності рівня естетичної культури людства та володіння естетичним досвідом (на рівні культури) окремої особистості у кожний конкретний період її життєдіяльності.

Форми естетичного виховання мінливі, вони вперше застосовуються у ранньому дитинстві, укладаються залежно від розвитку насамперед структури знань та суспільних відносин, але ефективні лише тоді, коли не перериваються ні в особистому, ні в суспільному житті, тобто процес естетичного виховання та самовиховання повинен тривати постійно.

Праця - одна зі сфер, а також засіб естетичного виховання, оскільки основи виробничої діяльності та праці в цілому спрямовані на виявлення та розвиток творчо-естетичних задатків особистості.

Вагомим засобом естетичного виховання є природа, бо саме через неї людина пізнає закони краси.

Засобами естетичного виховання є поведінка та побут людини. Естетика поведінки виявляється у людських відносинах (виробничих, побутових, особистих, суспільних) і закріплюється у вчинках та діях людей.

Духовно розвинена, культурна людина завжди володіє й використовує на практиці правила етикету, які допомагають їй у спілкуванні з людьми, дотриманні службових відносин, сприяють швидкому оволодінню професійними навичками, кар'єрному росту і, насамперед, роблять життя простим, зручним і красивим.

Культура поведінки становить складову культури людини і є зовнішнім виявом духовного багатства особистості та її внутрішнього світу; це сукупність форм повсякденної поведінки людини, у яких знаходять зовнішнє відображення її моральної та естетичної якості.

Етикет включає в себе сукупність правил поведінки, що стосуються зовнішнього вияву ставлення до людей (манери поведінки, форми звертання й вітань, одяг та ін.), він соціально зумовлений, носить конкретно історичний характер, має національний колорит.

Сучасний етикет ґрунтується на моральних принципах гуманізму й колективізму, що сприяють взаємоспілкуванню, взаєморозумінню між людьми; він зумовлений високим рівнем міжнародного духовного життя та глибоким загальнолюдським змістом. У різних галузях життя існують специфічні риси етикету, так є службовий, навчальний етикет, етикет у транспорті, удома тощо.

Екзаменаційні питання

1. Естетика як наука про чуттєву культуру людини.

2. Мистецтво як засіб пізнання світу.

3. Естетична культура та шляхи її формування.

Література

Підручники та навчально-методичні посібники