<<
>>

ФІХТЕ Йоганн Призначення людини

[...] «Держава абсолютна за своєю формою - це на наш погляд, штучна установа, завдання якої спрямувати всі індивідуальні сили на життя роду.»

«Кожна особистість як людина має своє законне домагання на власність; це законне домагання рівне у всіх».

Про призначення вченого

[.] «Людина покликана для життя в суспільстві; вона повинна жити в суспільстві. Життя в державі не належить до абсолютних цілей людини. Але воно є засобом, що існує лише за певних умов, для заснування досконалого суспільства.

... мета всякого уряду - зробити уряд зайвим. [.] Остання найвища мета суспільства - повна згода і одностайність з усіма можливими його членами. [.] об’єднання, яке має ставати міцнішим за згуртованістю, за обсягом чимраз ширшим, є істинним призначенням людини в суспільстві. загальне вдосконалення себе самої через вільно використовуваний вплив на нас дорогих та вдосконалення їх шляхом зворотного впливу на них як на вільних істот - ось наше призначення в суспільстві.

.У кожного є обов’язок не лише взагалі бажати бути корисним суспільству, але й спрямовувати в міру своїх сил і розуміння всі старання до кінцевої мети суспільства, саме чимраз більше облагороджувати людський рід, тобто звільняти його від гніту природи, робити його більш самостійним і самодіяльним.»

.«Учений. за своїм призначенням [.] учитель людського роду. Але він зобов’язаний познайомити людей не лише загалом з їхніми потребами і засобами для задоволення потреб, - він має особливо вказувати повсякчас і на кожному місці потреби, що з’явилися саме тепер, за певних умов, і відповідні засоби для досягнення тепер поставлених завдань. [.] вчений - вихователь людства».

Що таке народ у найвищому розумінні цього слова

і що таке любов до Батьківщини

[.] «Отже, це і є народ у найвищому значенні цього слова, як його бачить духовно багатий світ: сукупність людей, які живуть разом в суспільстві й ненастанно відтворюють себе природно й духовно, а вся ця сукупність улягає особливому законові розвитку божистого в ній..

...Народ і батьківщина в цьому розумінні як носій і запорука земної вічності і як те, що в цьому світі може бути вічним, виходить далеко поза державу у звичайному розумінні цього слова і поза суспільний лад. Саме тому любов до батьківщини має навіть керувати державою.»

.«Перемогу здобуває не сила рук і не досконалість зброї, а сила духу. [.] Народ, здатний - хай навіть це стосується тільки його найвищих представників і керманичів - утвердити в собі образ духовного самостійного світу і бути охопленим любов'ю до нього. напевно переможе тих, хто був тільки знаряддям для поневолення самостійних народів.. Держава як саме лише керування звичним, мирним рухом уперед людського життя - не найважливіше в ньому, що існує саме собою; це лише засіб для досягнення найвищої мети: рівномірного поступу в розвитку суто людського в тій нації».

<< | >>
Источник: Соціальна філософія. Хрестоматія: навчальний посібник. Упорядники: М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. м. Івано-Франківськ: Лілея-НВ,2019. - 352 с.. 2019

Еще по теме ФІХТЕ Йоганн Призначення людини:

  1. Філософські ідеї Й.-Г. Фіхте та Ф.-В.-Й. Шеллінґа
  2. 1.6. Призначення філософії
  3. Філософські ідеї Й.-Г. Фіхте та Ф.-В.-Й. Шеллінґа
  4. § 1. Сутність і призначення філософії права, її місце у системі наук
  5. Гейзинга, Йоган  (1872 – 1945)
  6. ЛИПА Юрій Призначення України
  7. ҐЕТЕ Йоганн Природа
  8. 7.3. Проблема суб'єкта у «філософії діяльності» Й. Г. Фіхте
  9. ПРОБЛЕМА СУБ’ЄКТА У «ФІЛОСОФІЇ ДІЯЛЬНОСТІ» Й. Г. ФІХТЕ
  10. ГЕРДЕР Йоганн Ідеї щодо філософії історії людства
  11. Суб'єктивний ідеалізм І. Фіхте
  12. Історія — це розгорнута в часі реальність буття людини як людини.
  13. 2.7.3. Вплив філософії І. Канта, Й. Ґ. Фіхте, Ґ. В. Ф. Геґеля, Ф. В. Й. Шелінґа на формування філософсько-історичної думки в Україні