<<
>>

ЛУКАЧ Дьордь До антології суспільного буття. Пролегомени

[...] «...окрема людина, що прагне через альтернативне рішення у своїй практиці соціально відтворити саму себе, повинна у більшості випадків - байдуже, на якому рівні усвідомленості, - також зайняти певну позицію в ряді питань: як вона уявляє собі сучасне і майбутнє суспільство, в якому вона шляхом таких рішень індивідуально себе репродукує, яким вона хоче його бачити в реальності, який напрямок процесу, на її думку, відповідає належному ходу її власного життя і життя ближніх».

[...] «Власне для суспільного буття є вирішальним і глибоко характерним те, що процеси всього комплексу людської практики, що виникають тільки в суспільному бутті й лише в ньому можливі, спричинені цим способом розвитку суспільства, його економікою, і навіть найособливіші характеристики породжені ним; у своїй же безпосередній динаміці як формально, так і змістовно йому притаманні надто широка самостійність, самостійний динамічний розвиток. [.] індивіди можуть проявити себе позицією за чи проти суспільства, що існує, в тій боротьбі, яку повинно вести всяке суспільство. [...] індивідуальність людини ні за яких обставин не є первісною, вродженою властивістю людини, але є результатом тривалого процесу соціалізації (Vergesellichaftung) суспільного життя людини, моментом її суспільного розвитку, що відповідно з її. сутністю, як в її буттєвості, так і в перспективах її можливостей, може стати зрозумілим лише з урахуванням історії. Суспільно- історичний детермінований генезис людської діяльності слід рішуче поставити в центрі такого аналізу. [.] Історія, однак, є не просто знанням, а виявленням того, як перетворювальні рушійні сили минулого можуть бути діяльнішими, ніж голі факти сучасності.»

[.] «Неможливо виключити випадковості зі сфери верховенства причинності в об’єктивному русі життя суспільства. Ці випадковості входять, звичайно, й самі складовою частиною у загальний хід розвитку, зрівноважуючись іншими випадковостями.

[.] процес інтеґрації людей, що живуть в окремих угрупованнях, від племені до нації, від нації - до людства, є процесом, що відбувається в суспільстві як зміна суспільних, економічних категорій (витіснення природних меж - теж суспільний процес». [.]

«Соціально-економічне відокремлення розумової праці від фізичної належить до числа важливих фактів розвитку людського роду. [.] факт єдності роду стає врешті неподоланною реальною тенденцією розвитку. [.] В суспільному бутті ці тенденції також проявляються. вкрай суперечливо. [.] основна лінія економічного розвитку веде до того, щоб створювалися ширші й інтенсивніші економічні об’єднання (з відповідною надбудовою). [.] Капіталізмові вдалось викликати до життя - хоч у формах, часто внутрішньо занадто проблематичних, - такі соціальні об’єднання, як нації, чий інтеґрований вплив часто пронизує все суспільне життя й завдяки цьому накладає відбиток своєрідності навіть на власні економічні процеси. Але розвиток капіталістичної економіки цим не обмежується; вона переступає національні кордони. потім закладає основи світового ринку. [.] ми стоїмо на порозі повного актуального втілення в життя вищої й всеосяжної інтеґрації».

<< | >>
Источник: Соціальна філософія. Хрестоматія: навчальний посібник. Упорядники: М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. м. Івано-Франківськ: Лілея-НВ,2019. - 352 с.. 2019

Еще по теме ЛУКАЧ Дьордь До антології суспільного буття. Пролегомени:

  1. 13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
  2. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
  3. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття
  4. 11.2. Проблеми буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття
  5. 11.1. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття
  6. МАЙКА Йозеф Філософія суспільна
  7. Детермінанти суспільного розвитку
  8. ВАССИЯН Юліян Одиниця і суспільність (Суспільно-філософічні нариси)
  9. Духовне відродження сучасної України - одна з важливих передумов розв'язання суспільно-політичних та економічних проблем.
  10. Філософія в Україні розвивалася як невід'ємна час­тина історичної свідомості нашого народу, відображала процеси, що відбувалися в суспільному житті нації.
  11. Новий час став часом революційних перетворень у всіх сферах суспільного життя, що викликало зміни і в світо­глядних установках людини.
  12. 19.3. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок. Духовне життя суспільств
  13. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок. Духовне життя суспільства
  14. З появою держави і встановлених нею норм і правил поведінки люди почали розмірковувати про ці соціальні феномени, їхні сутність і роль у суспільному житті.
  15. Людина і буття
  16. Властивості буття