ЛУКАЧ Дьордь До антології суспільного буття. Пролегомени

[...] «...окрема людина, що прагне через альтернативне рішення у своїй практиці соціально відтворити саму себе, повинна у більшості випадків - байдуже, на якому рівні усвідомленості, - також зайняти певну позицію в ряді питань: як вона уявляє собі сучасне і майбутнє суспільство, в якому вона шляхом таких рішень індивідуально себе репродукує, яким вона хоче його бачити в реальності, який напрямок процесу, на її думку, відповідає належному ходу її власного життя і життя ближніх».

[.] «Неможливо виключити випадковості зі сфери верховенства причинності в об’єктивному русі життя суспільства. Ці випадковості входять, звичайно, й самі складовою частиною у загальний хід розвитку, зрівноважуючись іншими випадковостями.

«Соціально-економічне відокремлення розумової праці від фізичної належить до числа важливих фактів розвитку людського роду. [.] факт єдності роду стає врешті неподоланною реальною тенденцією розвитку. [.] В суспільному бутті ці тенденції також проявляються. вкрай суперечливо. [.] основна лінія економічного розвитку веде до того, щоб створювалися ширші й інтенсивніші економічні об’єднання (з відповідною надбудовою). [.] Капіталізмові вдалось викликати до життя - хоч у формах, часто внутрішньо занадто проблематичних, - такі соціальні об’єднання, як нації, чий інтеґрований вплив часто пронизує все суспільне життя й завдяки цьому накладає відбиток своєрідності навіть на власні економічні процеси. Але розвиток капіталістичної економіки цим не обмежується; вона переступає національні кордони. потім закладає основи світового ринку. [.] ми стоїмо на порозі повного актуального втілення в життя вищої й всеосяжної інтеґрації».