Антропологізація освітнього простору:школа, університет

Langeveld M. J. Die Schule als Weg des Kindes. Versuch einer Anthropologie der Schule. Braunschweig., 1966. (Лангевельд М. Школа як шлях дитини. Спроба антропології школи)

[...] Якщо школа і є “інститутом”, який “зроблено” нами, дорослими, вона все ж таки виконує функцію становлення наявної дитини, отже, школу слід розуміти, насамперед, у цій її антропологічній функції [.]

[...] Зі школи немає вороття! Однокласників не обирають, але ми пов'язані з ними не так доленосно, як із матір'ю, батьком, братами і сестрами.

Завдання: покажіть, яку аргументацію наводить

М. Й. Лангевельд у філософсько-антропологічних описах школи? Чому зі школи “‘немає вороття”? Обґрунтуйте цю тезу за допомогою філософсько-антропологічної аргументації.

KronF. W. Grundwissen Paedagogik. - Muenchen, 1994

(Крон Ф. В. Основи педагогіки)

[...] Подвійна функція вихователя криється у феномені і фактичності того, що вихователь повинен виступати посередником між дитиною і культурою. З погляду суспільства, вихователь має займати позицію і виконувати функцію “захисника культури” або ж “захисника суспільства”. Посилаючись на аргументацію Ноля, можна сказати, що дорослий є живим носієм культури, її цінностей і смислів. На підставі цих якостей він є досить кваліфікованим і компетентним, щоб впливати на молодих людей. Отже, він повинен виховувати, задля підтримки і реалізації цінностей та смислів.

З позиції ж дитини, тобто як представник її потреб та інтересів вихователь повинен одночасно бути “адвокатом дитини”. У горизонті ідеї освіти Ноля це може означати тільки те, що вихователь має “розріжувати” культурну спадщину, щоб донести її до дитини. Наслідком цього є те, що “об'єктивність” або “об'єктивний дух” культури ресуб'єктивується”.

Завдання: проаналізуйте перспективу вихователя і перспективу вихованця в уривку з книги відомого німецького філософа і педагога Ф. В. Крона.

Ясперс К. Ідея університету // Ідея університету.

Антологія. - Львів, 2002.

[...] Важливим підґрунтям освіти як втілення ідеї університету є первісне прагнення до знань. Пізнання для нього самоціль. Людська істота, яка виростає у такій освіті - непохитна і водночас безмежно скромна. А що може бути сенсом буття, кінцевою метою - цього не визначиш лише пізнанням. У кожному разі існує єдина кінцева мета: світ хоче бути пізнаним. В Університеті досліджують не лише тому, що це творить основу для наукового навчання практичних професій, а й тому, що університет існує для досліджень, і в них його сенс. Студент - це науковець-початківець і дослідник-початківець; якщо він уже раз відчув нахил до постійного ідейного зростання, то залишається на все життя філософом і науковцем, навіть тоді, коли проявить себе як фахівець практик, що творить реальність не менш продуктивну, ніж наукові досягнення у вузькому, дослівному значенні [...]

Завдання: пояснять, яку аргументацію наводить Ясперс для філософсько-антропологічного обґрунтування значущості науково- дослідної роботи в університеті?