Філософія Л. Фейербаха
Після смерті Гегеля прихильники його філософії поділилися на два табори — старогегельянців, які трималися за систему вчителя, і молодогегельянців, які перейняли деякі аспекти його методу.
Виражаючи настрої німецької буржуазії напередодні революції 1848 р., молодогегельянці — Бруно Бауер (1809—1882 рр.), Давид Штраус (1808—1874 рр.), Макс Штірнер (1806—1856 рр.) — вважали головним завданням філософії критику релігії. До молодогегельянців належав і Людвіг Фейербах, роль вчення якого в історико-філософському процесі визначається передусім тим, що воно стало проміжною ланкою між Гегелем і Марксом. Фейербах був учнем Гегеля, але під впливом суспільних настроїв і нових досягнень природознавства, яке він вивчав в університеті, перейшов на матеріалістичні позиції. Критиці релігії (насамперед християнства) присвячена основна його праця «Сутність християнства». Вихідна теза цієї критики полягала в тому, що сутність Бога це відчужена сутність людини. Людина, вважав він, створена за своєю подобою (сутністю) духовну істоту, яку наділила своїми рисами (мудрістю, силою, волею, добротою) і поклоняється своєму творінню. Отже, Бог- це сутність людини, перенесена на небо і протиставлена їй. Людина — страждуща істота, природа не відповідає на її страждання (сподівання, мрії) і людина творить Бога як своє відчуження.Головне завдання своєї філософії Фейербах вбачав у подоланні релігійного відчуження. Людина повинна бачити в іншій людині Бога, ставитися до неї як до Бога, а не поклонятись вигаданій нею сутності. Це, на його думку, повертає людині всю повноту її буття. Але Фейербах не ставив собі запитання: хто є гарантом того, що розуміння людиною божественного, яке вона проектуватиме на інших людей, є справжнім, а не свавільним? Якщо мірою Бога є людина, тоді зникає сенс заклику бачити Бога в іншій людині.
Свою філософію Фейербах називав антропологізмом, оскільки людина проголошується основним предметом філософії.
Суть фейєрбахівського антропологізму полягає в тому, що людина постає як родова істота, тобто як істота, наділена рисами, притаманними людському роду взагалі. Такими родовими рисами він вважав мислення (розум:), волю і чуттєвість (серце). Значно менше уваги, порівняно з попередниками, він приділяв культуротворчій природі людини, її історичному способу буття.Питання та завдання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте специфіку німецької класичної філософії як особливого етапу розвитку європейської філософії.
2. Наведіть приклади, які б свідчили про домінування гносеологічної проблематики у класичній філософії Нового часу.
3. Розкрийте зміст принципу системності знання, реалізованого у філософії Г. Гегеля.
4. Дайте загальну характеристику філософії І.Фіхте.
5. Охарактеризуйте особливість філософського доробку Ф.Шеллінга.
Теми для написання рефератів
1. Ідея «коперниканського перевороту» в філософії І.Канта.
2. Вчення І.Канта про рівні та форми пізнання.
3. Етичні та естетичні ідеї І. Канта.
4. Філософські ідеї Ф.Шеллінга.
5. Вчення Г. Гегеля про абсолютну ідею.
6. Теорія діалектики Г.Гегеля.
7. Антропологічні ідеї Л.Фейербаха.
Література
1. Гайденко П. П. Философия Фихте и современность. — M., 1978.
2. Гегель Г. Энциклопедия философских наук в 3-х т. — M., 1977.
3. Гусев В. І. Історія західноєвропейської філософії. — K., 1994.
4. Кант И. Соч. В 6-ти т. — M., 1963—1966.
5. Рассел Б. история западноевропейской философии. — M., 1993.
6. Шеллинг Ф. сочинения в 2-х т. — M., 1989.
4.2.
Еще по теме Філософія Л. Фейербаха:
- 5. Антропология Фейербаха
- 5. Антропология Фейербаха
- Антропологічний принцип філософії Л. Фейербаха
- Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс [текст]: навч. посіб. / За ред. Додонова Р. О., Мозгового Л. І. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 512 с., 2014
- От антропологического материализма Фейербаха к диалектическому материализму Маркса
- От антропологического материализма Фейербаха к диалектическому материализму Маркса
- 1.1. Мудрість і філософія
- Давньокитайська філософія
- М. Гайдеґґер. Стаття «Що це таке - філософія?»
- 2.3.1 Уявлення про філософію
- «Філософія життя»
- Тема: «Німецька класична філософія»
- Філософія і освіта: контекст взаємодії
- Тема: «Антична філософія»
- 11.3. «Філософія існування» К. Ясперса
- Філософія Нового часу
- Філософія повсякденної мови і проблема досвіду
- Релігійна філософія ХХ ст.
- Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії