<<
>>

Історія поняття досвіду почалася разом із виникненням трансценденталь­ної філософії.

Необхідність критики філософських понять, яку розкрила транс­цендентальна філософія, створила умову для справжньої історії понять, так що попередні дебати, зокрема і про досвід, виглядали тільки філологічно-логічною підготовкою до справжнього філософського процесу.

Як було показано, рамки історії поняття досвіду заклали Кант і Гегель. Однак топографія досвіду стала справою не тільки трансцендентальної чи ідеалістичної філософії, але й філософії загалом. Ми бачили, як в неокантіанській філософії відбувся опис регіону науково-культурного досвіду. Регіон первинного досвіду тут залишив­ся ще неописаним, однак у філософії символічних форм Касирера ми здобу­ваємо зовнішній опис меж цього регіону.

Найважливішим висновком опису наукового і культурного досвіду є його творча спроможність, його виражальна активність, що становить основу дійсності людського життя і духа. Це творче начало досвіду виявлено не тільки в термінах гносеології, але й в термінах практичної філософії. Вже від Ланге топографія науково-культурного досвіду виявляється способом аргументації на користь «морального лібералізму», політичного та онтологічного плюралізму. Досвід, як він розуміє сам себе в описі цього регіону, є досвідом визнання множинності форм взаємодії «життя і духа», людини і її довкілля.

Аргументом на користь цього ж висновку, але з протилежних, навіть во­рожих щодо неокантіанства позицій, є спроба топографії регіону науково- культурного досвіду, здійснена прагматичною філософією. Прагматична топо­графія досвіду приходить до схожого висновку, хоча йшла до нього досить відмінним шляхом, основний напрям якого заклав Чарльз Сандерс Пірс (1839—1914). Прагматичний етап історії досвіду почався з позиції, де семіотична та епістемологічна перспективи опиняються в нерозривній єдності. Цю єдність було задано Пірсом, який аналізував досвід переважно в дусі філософських положень Канта, а філософн-прагматики, які неодноразово пере­глядали принципи взаємозв’язку цих перспектив, розвинули їх аж до повного заперечення епістемології та абсолютизації семіотичного підходу у Квайна і Рорті.

Прагматизм приніс у філософське вивчення досвіду кілька інновацій. Передусім, прагматична філософія почала проблематизувати семіотичний вимір досвіду. Прагматизм також тлумачив досвід як «космос» активної людської діяльності, вираженої в концепції «inquiry». Однак попри новизну прагматичної настанови, Пірс рухався в рамках, заданих Кантом і Гегелем. До того ж, Пірс продовжив епістемологічну кантівську лінію в історії досвіду, хоч і значно змінив її, заклавши підвалини її подолання в інших філософських проектах.

Цей розділ присвячено тому, шо нового приніс в топографію досвіду прагматизм. Ми розглянемо тут намагання описати прагматичний вимір досвіду, вихід на який поступово привів у сучасній філософії до відмови від епістемології та проблематизації філософської мови, якою досвід послуго­вується в самоописі. Ми розглянемо дескрипцію межі досвіду і розуму, яку представлено в працях Чарльза Сандерса Пірса, Джона Д’юї (1859—1952), Вілфрида Селарса (1912—1989), Віларда Ван Ормана (1908—2000) та Ричарда Рорті (нар. 1931).

3.1.

<< | >>
Источник: Мінаков М.А.. M61 Історія поняття досвіду: Моноірафія. - K.: Вид. ПАРАПАН,2007. - 380 с.. 2007

Еще по теме Історія поняття досвіду почалася разом із виникненням трансценденталь­ної філософії.:

  1. 5. Історія поняття досвіду: попередні зауваги
  2. Історія поняття досвіду складається з двох частин: передісторії та власне історії.
  3. Мінаков М.А.. M61 Історія поняття досвіду: Моноірафія. - K.: Вид. ПАРАПАН,2007. - 380 с., 2007
  4. Рамки історії поняття досвіду: взаємозоповнюваність концепцій досвіду Канта і Гегеля
  5. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія
  6. 1.1. Передісторія поняття досвіду
  7. Поняття досвіду в марбурзькому неокантіанстві
  8. 2. Поняття досвіду в теорії тя метатеорії
  9. Предмет, проблеми та історія філософії науки і техніки
  10. Початок історії поняття досвіду
  11. Досвід свідомості у філософії Гегеля
  12. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості
  13. Імплікації' теорії досвіду у філософії ідеальної мови