<<
>>

ПЛАТОН Держава

[.] «Держава. виникає, як я гадаю, коли кожен із нас не може задовольнити себе сам, але багато чого ще потребує. Чи ти приписуєш початок суспільства комусь іншому? Потребуючи багато чого.

люди збираються разом, щоб проживати спільно і допомагати один одному: таке спільне поселення й отримує. назву держави. А перша й найбільша потреба - це добування їжі для існування та життя.

.при зростанні й упорядкуванні нашої держави треба надати всім верствам можливість мати свою частку в спільному процвітанні відповідно до їхніх природних даних» [.] «У самій людині, в її душі є певна краща частина й якась гірша, і, коли те, що за природою краще, приборкує гірше, тоді кажуть, що вона [.] перемагає саму себе. [.] державу справедливо можна оголосити такою, що поборола себе, бо треба називати все поміркованим і переможцем самого себе все те, в чому краще управляє гіршим. [.] узгодженість і є розсудливість, інакше кажучи, природна співзвучність гіршого і кращого в питанні про те, чому належиться управляти і в державі, і в кожній окремо людині. [.] у нашій державі: нікчемні пожадливості більшості підпорядковуються там розумним прагненням меншості, тобто людям порядним.

.Поки в державах не будуть царювати філософи або так звані теперішні царі й володарі не стануть благородно й ґрунтовно філософувати і це не з’єднається разом - державна влада і філософія, - доки не будуть усунені в обов’язковому порядку ті люди - а їх багато, - які нині прагнуть порізно або до влади, або до філософії, доти державам не позбутися зла. [.] тиранія виникає. не з якогось іншого ладу, як із демократії, інакше кажучи, з надмірної свободи виникає величезне й жорстоке рабство. [.] хвороба, що трапляється в олігархії, так само підриває демократію й пригноблює її. Те, що вважають благом демократії і до чого вона постійно прагне, саме це її й руйнує. Якщо бідні й незаможні домагаються доступу до суспільних благ, розраховуючи урвати собі шматок, тоді не бути добру..

Адже тільки в такій державі правитимуть ті, хто насправді багатий - не золотом, а тим, чим має бути багата щаслива людина: доброчесним і розумним життям. справедливо нікому нічим не шкодити».

Евтифрон

[.] «.з усіх державних мужів тільки він починає так, як треба, бо треба про молодь найперше піклуватися, аж поки розвинеться найкраще».

Закони

[.] «.все перебуває у боротьбі з усіма, як в суспільстві, так і в приватному житті і кожного з самим собою. [.] держави несправедливі зазнають поразки. [.] бути щасливим, треба правильно розрізняти цінності. Найціннішими є блага, що належать до душі. [.] Якщо законодавець вище оцінює багатство, тобто нижче перед вищим, то справа нечестива. [.] Не золото треба заповідати дітям, а високу совісність. [...] бідність не в зменшенні майна, а в збільшенні зажерливості.

.Не погоджуюсь із більшістю, ніби багатий може стати насправді щасливим, не будучи доброю людиною. [.] Треба встановити межі бідності і багатства. Надлишок віддати державі. Все записати публічно, чим володіє кожен».

«Повна свобода від влади гірше від помірного підпорядкування. [.] не можна встановлювати закони врозріз з місцевими умовами. [.] потрібно мати спеціальний закон проти війни задля миру, бо правитель має думати не про війну, а про мир - вияв вищої загальної дружелюбності».

Крітон

[.] «.думка, що найбільша цінність для людини не саме життя, а життя хороше, лишається в силі».

Політик

[.] «Всесвіт - жива істота. Космос рукається сам собою. великі зміни відбуваються й з нами. [.] Вміння управляти людьми? Адже це одне з найскладніших і важко досяжних умінь. [.] громадян треба оберігати і в міру можливості зробити їх із гірших кращими. [.] ні за яких обставин не порушувати законів».

.«’’образ політика” бездоганний, поки не перераховано всіх тих, хто навколо нього».

Федон

[.] «А звідки беруться війни, битви, бунти - як не з тіла і його пристрастей? Адже всі війни виникають заради придбання багатств».

<< | >>
Источник: Соціальна філософія. Хрестоматія: навчальний посібник. Упорядники: М. Ю. Голянич, Ю. М. Москаленко. м. Івано-Франківськ: Лілея-НВ,2019. - 352 с.. 2019

Еще по теме ПЛАТОН Держава:

  1. Платон. «Держава»
  2. КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан Держава і особистість
  3. БОДЕН Жан Шість книжок про державу
  4. § 3. Ж. Боден та його вчення про державу і право
  5. ГОБС Томас Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної
  6. § 5. Вольтер та його концепція правової держави
  7. ВЕБЕР Альфред До питання про соціологію держави і культури
  8. В недавні часи на просторі Радянської держави діалектика розглядалась як найперша та найважливіша складова філософського осмислення світу.
  9. З появою держави і встановлених нею норм і правил поведінки люди почали розмірковувати про ці соціальні феномени, їхні сутність і роль у суспільному житті.
  10. II.2.2.Платон
  11. Платон
  12. Платон
  13. Платон
  14. II.2.3.Академия Платона
  15. Філософський дискурс Платона
  16. 7. Человек, общество и государство у Платона
  17. Человек, общество и государство у Платона
  18. 7. Человек, общество и государство у Платона
  19. «Бенкет» Платона
  20. Проблема души и тела у Платона