<<
>>

Філософія освіти М. Фуко і онтологічні підстави життєдіяльності людини

Бейсенова Г. А. Философия образования М. Фуко как проекция концепции власти-образования // Образование и насилие. Сборник статей /Под ред. К. С. Пигрова. СПб.: Издательство Санкт-Петербургского Государственного Университета, 2004.

- С. 212-226. // http://anthropology. ru/ru/texts/beisenova/educviol_26. html

Проблеми освіти і освітнього знання розробляються Фуко в ході розгляду таких суспільно-соціальних понять і визначень, як: безумство, нерозумність, клініка, влада, знання, дисциплінарна структура влади, “біо-влада”, сексуальність, “турбота про себе” й інших, - тобто практично стають наскрізними і проходять через усі заявлені ним теми дослідження. Фуко залишив у ряді праць проблемні ідеї про призначення освіти, роль системи освіти в суспільстві, які нерозривно пов'язані із загальною темою всіх його робіт - статус, сенс і генезис сучасної людини. Багато в чому автобіографічна, творчість Фуко весь час ніби підкреслює, що дискурс про “смерть” суб'єкта, хворобу, безумство, нерозумність, є і дискурсом про онтологічні підстави життєдіяльності людини. Основні моменти його творчого задуму суть: розробка археології сучасного стану знання про суб'єкта, дослідження генеалогії сучасної влади в західній цивілізації, написання онтології суб'єкта в його відношенні до самого себе, до інститутів у полі влади і до істини в полі знання.

... Використовуючи величезний бібліографічно-довідковий

матеріал, Фуко детально аналізує проблеми реформування і перетворення системи шкільної, університетської медичної освіти часів Французької революції XVIII століття. За такими далекими подіями і процесами він угледів дзеркальне відбиття подібних проблем у сучасній освіті. У системі освіти не склалось єдності і сумірності норм отримання знань і правил їхнього сприйняття, або, кажучи сучасною мовою, була відсутня розвинена методологія і методика засвоєння і надбання знання. Простір учнівства розділений між закритою сферою передаваного знання і відкритою, де істина говорить про саму себе.

.У сучасну епоху влада максимально концентрується навколо живого людського тіла і створює особливий диспозитив сексуальності. Влада сама породжує сексуальність, оскільки влада продуктивна. Тепер Фуко говорить не тільки про ефект істини, але і про ефект влади. Мислитель ставить діагноз смертельної хвороби сучасності і бачить ліки в поверненні до античної “турботи про себе”.

<< | >>
Источник: ФІЛОСОФІЯ освіти: Навчальний посібник / За заг. ред. В. Андрущенка, І. Передборської. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова,2009. - 329 с.. 2009

Еще по теме Філософія освіти М. Фуко і онтологічні підстави життєдіяльності людини:

  1. РОЗДІЛ 3. Онтологічні проблеми в предметному полі філософії освіти
  2. 5.13.1. Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Просвітництво: людина як дійсна основа історії, її міра та предмет
  3. Всебічне осмислення того, що людські умови життєдіяльності, так само як і людські якості, процеси культури та соціальні процеси не виникають стихійно, як просте продовження природних, достатньо гостро ставить перед людиною проблему винайдення виправданих, надійних або ж, принаймні, оптимальних способів продукування, збереження та організації функціонування умов людського буття.
  4. Філософія, логіка, філософія освіти. Кредитно-модульний курс [текст]: навч. посіб. / За ред. Додонова Р. О., Мозгового Л. І. - К. : «Центр учбової літератури»,2014. - 512 с., 2014
  5. Філософія освіти і онтологія
  6. Філософія і освіта: контекст взаємодії
  7. Філософія і педагогіка в предметному полі освіти
  8. Філософія освіти: Навчально-методичний посібник / О. Базалук, Н. Юхименко - К,2010. - 164 с., 2010
  9. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі
  10. Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі та суспільні стосунки
  11. 5.12.4. Філософія Відродження: нове бачення місця та ролі людини, її можливостей у визначенні своєї долі
  12. КРЕМЕНЬ Василь Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум
  13. Натурфілософський підхід: основні онтологічні моделі
  14. Методологічні підстави застосування основних принципів діалектики
  15. 5. Теория «знания-власти» М. Фуко
  16. 5. Теория «знания-власти» М. Фуко
  17. 5. Теория «знания‑власти» М. Фуко
  18. Розділ 5 ЕВОЛЮЦІЙНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ТА ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМ М. ФУКО
  19. Мишель Фуко: философия дискурсивных практик