Зв’язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства
Із розглянутих раніше положень можна зробити висновки:
►по-перше, про те, що наука, техніка, технологія є досить складними явищами суспільного життя і що вони пов’язані з глибинними засадами людського існування;
►по-друге, про те, що між ними існує необхідний зв’язок.
Історія свідчить, що технічний розвиток може досягати досить значного рівня у відносно малорозвинених країнах, як це було, наприклад, у Стародавньому Єгипті та Китаї XIV ст.
Але наслідки такого розвитку ніколи не досягали тих результатів, що їх ми маємо в сучасній Європі. Це свідчить про те, що, незважаючи на можливість відносно автономного розвитку технічних умінь, лише тоді розвиток техніки набуває характеру динамічного і стійкого у своїх основах процесу, коли він переплітається і поєднується з розвитком науки та соціальної структури.Те саме можна сказати і на адресу науки. Нині можемо констатувати, що вивчення прогресивного поступу суспільства свідчить про внутрішню єдність розвитку науки, техніки і технології. Європейська наука бере початок із пошуків та відкриттів Стародавньої Греції, а саме — із дослідження змісту понять, що формують знання, а отже, з доведення, обґрунтування, аргументації, тобто з технологічної сторони інтелектуальної діяльності людини. Так звана "теорема Піфагора" була відома своїми результативними величинами ще задовго до Піфагора, але характеру саме теореми, тобто логічного доведення, вона набула в Піфагора.
Так само розуміння води як першооснови всього сутнього існувало у східній міфології, але лише Фалес Мілетський почав це обґрунтовувати, раціонально тлумачити та пояснювати. Становлення науки у Стародавньому світі ще мало пов'язувалось із розвитком техніки. Тут наука, діставши поштовх для розвитку зі сфери соціального життя та технічної діяльності, нагромаджувала переважно технічні складники інтелектуальних пошуків.
І хоча окремі напрями знання перехрещувались із практичними потребами (наприклад, діяльність Архшеда), це радше було винятком, ніж правилом. Ту ж тенденцію ми спостерігаємо і в Середні віки. Але самий факт втягування великої групи етносів у єдиний культурно-історичний процес сприяв поступовому розширенню напрямів пізнання та сфер застосування знань.Найвражаючішою сферою технічної діяльності зрілого Середньовіччя було будівництво храмів. Саме тут, за свідченням істориків науки, ми й знаходимо перший відомий нам і вже згадуваний факт наукової експертизи проекту будівництва Міланського собору (1386 р.). Власне, стабільна картина розвитку науки, техніки та технології в їх взаємозв'язку починається в Європі з епохи Нового часу (XVII ст.). Дослідники виділяють наступні етапи в розвитку науки та техні ки.
Інколи виділяють ширші і, навпаки, детальніші періоди науково-технічного розвитку. Наприклад, античну та середньовічну науку розглядають як перший етап, на якомушзнання ще достатньо не відокремилось від ремісництва. Наукову революцію Нового часу виділяють як другий період — період відокремлення науки від практичних потреб. А кінець ХІХ і ХХ ст. вважають періодами пової синкретичної взаємодії науки і техніки.
• Уже розглянуті підходи до аналізу розвитку науки та техніки свідчать, що вони, безпере чи о, пов 'язаііі з розвитком суспільства, з його поступом, але прямого і простого зв 'язку тут немає. Загалом переважає тенденція до інтенсивнішого розвитку інтелектуальних методик /тукового пошуку, яку врешті-реіит резюліує випереджаль-
. ішй хід розвитку науки порівняно з технікою та виробництвом.
Але навряд чи ми знайдемо на протязі всієї історії європейської цивілізації незаперечні та однозначні підтвердження визначального впливу науки і техніки на розвиток суспільства. Таку тенденцію можна спостерігати лише у другій половині ХХ ст., але й тут говорити про неї можна лише з певним застереженням (про це докладніше йдеться у подальших підрозділах).
Важливішими для розвитку суспільства є міжіндивідуальні зв'язки, ство-
рення умов для свободи особи, характер зв'язків між політичними інститутами та громадянським суспільством. В історії європейської цивілізації можна умовно виділити такі етапи, в яких по- різному постає зв'язок науки й техніки з розвитком суспільства:
• на першому етапі в архаїчних суспільствах зрушення у техніці, технології та знаннях позначалися на якісних змінах епох;
• на другому етапі в цивілізованих доіндустріальїіих суспільствах відбувався поступовий процес нагромадження потенціалу методик інтелектуального пошуку та технічних новацій;
• иа третьому етапі інтегральний розвиток науки й техніки дедалі більше починає визначати перманентні (неперервні) кроки в розвитку всіх провідних сфер суспільного життя.
• Отже, наука, техніка, технологія — це надзвичайно складні і впливові напрями людської життєдіяльності, пов ’язані зі способом людського самоутвердження у світі. Наука і техніка вступають у складні й неоднозначні зв ’язки з провідними сферами суспільного життя, але загалом вплив науково-технічного розвитку на суспільство зростає.
20.4.
Еще по теме Зв’язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства:
- Особливості історичного розвитку науки і техніки
- Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв’язок. Духовне життя суспільства
- Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства
- Поняття науки, техніки і технології
- Особливості розвитку української філософії ХХ ст.
- Детермінанти суспільного розвитку
- Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості
- 2. Сучасні тенденції розвитку освіти
- Предмет, проблеми та історія філософії науки і техніки
- Тема: «Діалектика як теорія розвитку і метод пізнання. Основні категорії і закони діалектики»
- Завершальний цикл розвитку античної філософії: школи, ідеї, представники
- Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії
- Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії
- Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії
- Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть
- Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи
- Взаємозв'язок філософії та окремих наук
- Основні підходи до розуміння суспільства