<<
>>

4.11.2. Історичні цикли в моделі історії Дж. Віко

Нарешті, в «Новій науці» Джамбатісти Віко циклічна концепція історії й соціальних змін дістає свій найсис- темніший, найзагальніший і найціка­віший вияв. Оригінальна концепція Дж.

Віко поєднує ідеї лінійності та циклічності. Віко, мабуть, був першим мислителем, який систематично намагався відокремити в історіях різних народів те, що незмінне, фундаментальне й притаманне усім з них, від того, що минуще, специфічне та місцеве. Віко виходить із пе­редумови, що через усі повороти та відхилення людська історія ре­алізовує певний «громадянський лад». Ідеться про створення «велико­го граду роду людського». Віко надає перевагу думці про участь у вічній ідеї, котра спочатку ледь-ледь, а потім дедалі виразніше заяв­ляє про себе в зростанні цивілізації. Всі нації розвиваються циклічно, проходячи три стадії: 1) анархії та дикунства; 2) порядку та цивілізації; 3) занепаду цивілізації та повернення до нового варварства. Такі цик­ли повторюються в трьох епохах, які проходить історія, — епоха богів, епоха героїв та епоха людей. По суті, Віко розробляє спіральну кон­цепцію історії.

Віко здійснив спробу довести не лише існування трьох стадій — періодів богів, героїв і людей, через які проходять усі народи та які, бувши пройденими, повторюються знову, а й, на додачу, спробу по­казати наявність непростої кореляції між найскладнішими соціаль­ними явищами при проходженні цих трьох циклів.

Незважаючи на нескінченну безліч різних конкретних звичаїв, історія повторюється вічно, ніколи не виходячи з кола трьох епох. Відповідно, різні соціальні феномени тісно пов’язані один з одним на кожній стадії. Віко вважав, що природа людини, звичаї, кон­цепція природного права, форми правління, характер мови, юрис­пруденція та закони, суспільна влада, людська психологія й розум, соціальна організація, — все має специфічні риси в кожному періоді, й ці риси відтворюються в усіх відповідних періодах циклів. Що ж до ідентичності цих повторюваних циклів, Віко визнає зовнішню відмінність між ними, але водночас наполягає на їхній

сутнісній і внутрішній ідентичності. Він не згадує, що це вічне по­вторення циклів прагне до визначеної мети чи визначеного кінця. Це свідчить, що Віко не був прихильником есхатологічної кон­цепції історії.

<< | >>
Источник: Ящук Т.I.. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. — K.: Либідь,2004. - 536 с.. 2004

Еще по теме 4.11.2. Історичні цикли в моделі історії Дж. Віко:

  1. Лінійні та циклічні моделі історії.
  2. 4.10.1. Лінійні та циклічні моделі історії
  3. ЦИКЛІЧНІ МОДЕЛІ ІСТОРІЇ
  4. ЛІНІЙНІ ТА ЦИКЛІЧНІ МОДЕЛІ ІСТОРІЇ. РОЗВИТОК, ПОСТУП, ЕВОЛЮЦІЯ
  5. Паскаль і Віко проти філософських установок Нового часу
  6. 2.5.1. Історична думка XVII ст. Ідея «Нової науки» Дж. Віко
  7. Освіта і виховання у новій історичній антропології
  8. Лекція 1 Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії філософії історії. І тільки для філософії важливим є питання про те, чи історичний розум сам є історичний.
  9. Натурфілософський підхід: основні онтологічні моделі
  10. МЕЧНИКОВ Лев Цивілізація і великі історичні ріки
  11. ФІЛОСОФІЯ ЯК СВІТОГЛЯД. ІСТОРИЧНІ ФОРМИ СВІТОГЛЯДУ
  12. II. КОНКРЕТНО-ІСТОРИЧНІ ФОРМИ ВИЯВУ поняття ДОСВІДУ
  13. Розділ 10 МОДЕЛІ ПІЗНАННЯ ТА НАУКОВОГО ЗНАННЯ В НОВІТНІЙ ФІЛОСОФІЇ
  14. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ: ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ. ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТУ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ
  15. 4.10.3. Темпоралізація утопії. Від історії походження до історії майбутнього
  16. СМИСЛ ІСТОРІЇ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНА ПРОБЛЕМА. КЛАСИКА ТА СУЧАСНІСТЬ: ДВА ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ СМИСЛУ ІСТОРІЇ
  17. НОВА ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ПРО СУТНІСТЬ ІСТОРИЧНОГО У ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ КІНЦЯ XIX-XX CT. КРИТИЧНА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
  18. 1.2. Філософія як світогляд. Історичні форми світогляду
  19. 2.6.1. Народження критичної філософії історії