Е. ФРОММ: БУТИ ЛЮДИНОЮ

• Побудову нової гуманістичної науки про людину здійснює Epix Фромм (1900-1980 рр.). У своїй головній праці «Мати чи бути» (1976 р.) він підвів підсумки своєї дослідницької діяльності як соціального психоаналітика.

«Людина — це мета в собі, а не засіб для досягнення цілей іншої людини. Вона повинна з любов'ю ставитись до оточую­чих. Якщо в ній немає любові, то вона - пише порожня оболон­ка, навіть якщо зосередить у собі всю владу, все багатство і весь розум».

Е. Фромм

Модус буття передбачає не­залежність, свободу, наявність критичного_t розуму, активність, відмову від самолюбства і егоїз­му, єдність з іншими, реалізацію економічної і політичної демокра­тії. Людству належить побудувати не Град Божий, як вважали в середні віки, і не Град Прогресу, в чому були впевнені в Новий час, а Град Буття, в якому повинна жити людина. Але людина нова.

Е. Фромм висунув ідею нової людини, без якої неможливе і нове суспільство. Нова людина - та, що здатна нести в собі любов до інших, а також відчувати тепло та співчуття оточуючих. Саме лю­бов, на думку Фромма, розвиває активність особистості. Вона має ба­гато форм: еротична любов, любов до своєї дитини, любов до самого себе тощо.

У Е. Фромма критично-філософська теорія нового гуманізму — нової людини виступає у формі нової етики. Її обґрунтування має переважно психогуманістичний характер.