ГОГОЛЬ Микола Авторська сповідь
[.] «.Я звернув увагу на пізнання тих вічних законів, якими рухається людина і людство взагалі.
.Усяк дивився на речі поглядом більше філософічним, ніж раніше, у кожній речі хотів побачити її глибокий смисл і сильніше значення, - рух, що загалом показує великий крок суспільства вперед».
«Усі більш чи менш погодилися називати нинішній час перехідним. [.] Всі чогось шукають, шукають уже не зовні, а всередині себе. Питання моральні взяли гору і над політичними, і над науковими, і над усякими іншими питаннями....Думка, про будову як себе й інших стає загальною. [...] Ніхто не хоче читати іншої книжки, крім тієї, де може міститись хоча б натяк на ці питання. [.] Я дотепер переконаний, що навряд чи існує вища з насолод, ніж насолода творити. [...] Варто тільки не дивитись на те, як тебе люблять інші, а дивитися лише на те, чи любиш ти їх сам».
Вибрані місця із листування з друзями
[...] «.розум іде вперед, коли йдуть вперед всі моральні сили в людині, і зупиняється й навіть йде назад, якщо не підносяться моральні сили. [.] Ти забув [.] своєрідність кожного народу й думаєш, що одні й ті ж події можуть впливати однаково на кожен народ. Той самий молот, коли падає на скло, розбиває його на друзки, а коли вдаряє по залізу, кує його»....«Вплив жінки може бути дуже великий, саме тепер - у нинішньому порядку чи безпорядку суспільства, в якому, з одного боку, наявна втомлена освіченість громадянська, а з другого - якесь розхолодження душевне, якась моральна виснаженість, що потребує оживлення. Щоб здійснити це животворення, потрібне сприяння жінки. Ця істина у вигляді якогось прихованого передчуття пронеслась відразу по всіх сторонах світу, і все чогось тепер очікує від жінки. Душа жінки - охоронний талісман для чоловіка від моральної зарази; є силою, що утримує його на прямій дорозі. і навпаки, душа жінки може бути його злом й згубити його навічно. [.] Якщо вже один бездумний каприз красуні ставав причиною світових переворотів і заставляв вчиняти дурниці найрозумніших людей, то що ж би було тоді, якби така примха була осмислена і спрямовувалась на добро?»
«Церква наша має святитися в нас, а не в словах наших.
[.] грішить нинішня людина, точно, незрівнянно більше, ніж коли-небудь раніше, але. не від бездушності і не від того, щоб хотіла грішити, а від того, що не бачить своїх гріхів. Ще... не зовсім відкрилася страшна істина нинішнього віку, що тепер грішать. але грішать не прямо, а опосередковано. Будь-хто скаже: “Красти я не краду і. молитися я молюся. хрещусь і б'ю поклони; допомагати - допомагаю; жоден жебрак не йде від мене без мідяка. хабар я беру тільки від багатого, котрий сам приносить його і якому це не на розорення.”»Про викладання загальної історії
[.] «...положення землі впливало на цілі нації.. [.] дало одному народові всю діяльність життя, тим часом як інший народ засудило на непорушність. мало вплив на норови, звичаї, правління, закони. [.] правління. встановлює і розвиває саме положення землі. форми його священні; зміни їхні неминуче мають накликати нещастя на народ. [.] Потім про Європу. де існування народів. тривале й могутнє. держави всі майже одночасно зростають і вдосконалюються, за всіх характерних відмінностей націй у них видно спільну єдність, і кожна з них так дивно заплутана з іншими, що стає зовсім зрозумілою тільки в поєднанні з усією Європою, і вся Європа здається однією державою».
Про стани в державі
[.] «Правління - це не річ, яка видумується в голові деяких. воно твориться [.] само собою, із духу і властивостей самого народу, із місцевості - землі, на якій живе народ, з історії самого народу, яка показує. коли і в яких випадках встигав народ і діяв добре й розумно».
Еще по теме ГОГОЛЬ Микола Авторська сповідь:
- Світогляд М. Гоголя
- Авторський колектив:
- 4.3.1 Августин Блаженний. Трактат «Сповідь»
- СЦІБОРСЬКИЙ Микола Націократія
- КОСТОМАРОВ Микола Дві руські народності
- ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ Микола Антропологічний принцип у філософії
- ШЛЕМКЕВИЧ Микола Загублена українська людина
- МИХАЙЛОВСЬКИЙ Микола Листи про правду і неправду
- БЕРДЯЄВ Микола І світ об’єктів (досвід філософії самотності і спілкування)
- 2.7.4. Дидактична спрямованість історичної науки в другій половині XIX — на початку XX ст.
- ЗМІСТ
- ЛІТЕРАТУРА
- ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ
- ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
- Вихідні ідеї філософії А. Шопенгауера та С. К’єркегора
- § 6. Філософія права М. Бердяева
- Розділ 8 КОНЦЕПЦІЯ МЕТАНАРАТИВІВ Ж.-Ф. ЛІОТАРА
- 2.6.3. «Ідея історії» Р. Колінґвуда