Якісні вияви людини

Якісні вияви людини більш повно розкриваються передусім через поняття «людина», «індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».

Людина - це вид у біологічній класифікації, розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших істот.

Індивід - окремо взятий представник людського роду, якому властиві неповторні й унікальні природні й соціальні якості, представлені далеко не в усій родовій повноті та яскравості (у кожному конкретному індивіді представлені далеко не всі можливі вияви родових якостей людини). Таку діалектику одиничного й загального в індивіді часто позначають висловами: «типовий індивід», «дуже своєрідний індивід» тощо.

Особа - поняття, що характеризує певні реальні якості людського індивіда. Тому поза індивідом особи немає. Але це не означає, що риси індивіда і є рисами особи; такі характеристики індивіда, як зріст, колір волосся, вага, особливості, наприклад, форми носа, на особу переносити безглуздо.

Сутність поняття «особа» розкривають три важливих моменти.

По-перше, особа - це суб'єкт і об'єкт соціальних стосунків, той, від кого продукуються соціальні дії та до кого вони спрямовані; за цією характеристикою особа постає у певних соціальних ролях (керівник, сумлінний працівник, енергійний підприємець та ін.), постає представником певних соціальних верств (особа лицаря, селянина та ін.). За цією характеристикою у більшості розвинених країн досить чітко визначають на юридичному рівні, кого і коли можна вважати повноцінною особою (за ознакою повноліття, можливістю виконання всіх основних соціальних повноважень та ін.).

По-друге, особа характеризується через особливий, неповторний внутрішній світ людини з її темпераментом, знаннями, переконаннями, ідеалами, ерудицією, цінностями. У цьому випадку йдеться про «сіреньку» особу, видатну особу, непересічну особу, моральну, принципову особу, особу інтелектуально заглиблену, примітивну та ін.

По-третє, особа постає перед нами як людська «самість», вісь, центр, зосередження усіх дійових, психічних та інтелектуальних якостей; наявність в особи такої «самості» (дечого такого, що робить особу самою собою), що дозволяє характеризувати її як сформовану, або розвинену, або досконалу, або духовну особу.

Якщо людська особа усвідомлює свої якості, свою унікальність, свої вади та переваги, вона стає людською особистістю - самодіяльною соціальною та інтелектуальною одиницею.

Коли ж це усвідомлення сягає розуміння того, що внаслідок унікальності та неповторності особистості існує дещо таке, що може виконати лише вона і прагне це виконати незважаючи на будь-що, людська особистість набуває рис індивідуальності.

Поняття індивідуальності часто викликає асоціації з індивідуалізмом. Індивідуальність не може сформуватися без самоусвідомлення, без виділення себе з-поміж інших людей, без певної внутрішньої зосередженості.

Але це не означає і не передбачає людської самоізоляції. Навпаки, усвідомлюючи свою незамінність, індивідуальність, людина усвідомлює і свою повну ідентичність з іншими людьми: адже зрозуміти свою унікальність можна лише порівняно з іншими людьми та лише за умови переконаності в тому, що всі інші люди є люди, але в чомусь - не такі.

Мірою відповідальності людської індивідуальності стає вселюдськість, усвідомлення своїх життєвих здійснень як загальнолюдських або як здійснень, які щось змінюють у стані людства в певному змістовому значенні: коли чогось досягає якась окрема індивідуальність, то це демонструє можливості людства або людини як родової істоти.

Отже, якісні виміри людини характеризують поняття:

> Людина - це вид живих істот, що займає певне місце в ієрархії (сукупності) живих організмів (йото заріепз); особлива - розумна істота, що має принципові відмінності від усіх інших живих істот; характеристика того, наскільки людина є людиною, ступінь відповідності певної конкретної людини нашим уявленням про сутність людини.

> Індивід - одиничний представник роду і стоїть у низці таких понять: рід - вид - індивід; є носієм якихось важливих рис, притаманних родові загалом.

> Особа - суб'єкт та об'єкт соціальних стосунків;

> неповторний внутрішній світ людини з її темпераментом, знаннями, переконаннями, ідеалами, ерудицією, цінностями; людська самість, вісь, центр, зосередження всіх дійових, психічних та інтелектуальних якостей.

> Особистість - людська особа, що усвідомлює свої якості, свою уні­кальність, свої вади та переваги.

> Індивідуальність - особистість, яка внаслідок усвідомлення своєї непов­торності розуміє, що дещо в цьому житті може зробити лише вона і прагне це реалізувати.

4.