Перші десятиріччя після смерті Геґеля були пронизані глибоким переконанням у тому, що філософія наблизилась до свого кінця.
Поширювалась впевненість, згідно з якою історія думки досягнула вирішального поворотного пункту і що залишилась лише одна область, у якій треба пізнати істину - конкретне матеріальне існування людини.Герберт Маркузе
У першій третині — середині XIX ст.
у Європі розпочався процес досить радикальної зміни у способі філософствування. Наслідком того було виникнення некласичної філософи. її формування йшло кількома напрямами, але всіх їх, за рідкісним винятком, споріднювана орієнтація на провідну роль у людських діях та поведінці людини нераціональних (або ірраціональних) чинників.План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
8.1.Зміна парадигми філософського мислення у ХГХ - на поч. XX ст.
8.2.Вихідні ідеї А.Шопенгауера та С.К'єркегора.
8.3.Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.
8.4.Ф.Ніцше та ідеї "філософії життя".
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
♦ ВІДЧАЙ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ (або тотальний) - за К'єркегором, стан, до якого людина може прийти внаслідок щирого самопізнання та самозаглиблення: шукаючи і не знаходячи ні в чому свого життєвого кореня, людина впадає у відчай відчуття абсолютної самотності та відчуження від усього; це відчуття може привести людину до осмислення свого абсолютного відношення до абсолютного, тобто до Бога, в якому єдиному знаходить своє виправдання наша індивідуальність.
♦ ВОЛЯ-непояснюване, ірраціональне прагнення до самоздійснення, просте поривання до буття, що, на думку А.Шопенгауера та Ф.Н'щиіе, лежить в основі будь-якого існування.
♦ ЕКЗИСТЕНЦІЯ~ з лат. - існування; цей термін С.К'єркегором був витлумачений у його початковому значенні "вихід за межі встановленого, усталеного "- для позначення провідної особливості людського існування: неузасадненості, відсутності надійних, однозначних коренів буття.
♦ ЖИТТЯ- за Ф. Ніцше, єдина справжня реальність, бо все в світі постає лише різними проявами життя; в основі життя лежить "воління до волі", тобто бажання проявити воління як таке.
♦ ДІАЛЕКТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ МА ТЕРІАЛІЗМ - назва основних філософських складових вчення марксизму, що прагнув бути системою тверджень про світ, як в основі своїй - матеріальний, ніким не створений, але динамічний і рухливий; соціальна історія тлумачилася як різновид матеріального процесу, тому її засади визначали процеси виробництва. Свідомість і мислення при цьому розглядалися як результат стихійних перехрещень природних взаємодій, як форма відображення одних матеріальних процесів у інших; відповідно свідомість не могла мати власного онтологічного статусу: буття є первинне, а свідомість - вторинна (відображення).
♦ ІРРАЦІОНАЛЬНЕ - таке, що не підлягає розумінню, раціональному поясненню та тлумаченню.
ПОЗИТИВНЕ - основне поняття філософських міркувань О.Конта: ясне, реальне, спостережуване, корисне, - те, що повинна вивчати наука, відкидаючи примарне, непевне, непотрібне людині та суспшьству.
Еще по теме Перші десятиріччя після смерті Геґеля були пронизані глибоким переконанням у тому, що філософія наблизилась до свого кінця.:
- Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії
- 2.5.3. Німецька класична філософія. Концепція універсального історичного процесу Геґеля
- Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії
- Неоплатонізм після Плотина, теургія Філософський дискурс та бажання гармонізувати традиції
- Перші спроби подолання Гегелівської філософії. Артур Шопенгауер
- Частина ІІ МОДЕРНА ФІЛОСОФІЯ КІНЦЯ XIX-XX ст
- Проблема смерті у волюнтаризмі
- Переосмислення смерті і життя в античній філософії
- Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим
- Питання про природу та сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності знання упродовж майже всієї історії філософії були її органічною складовою частиною. Без
- Українсько-російські культурні стосунки у XVII — першій половині XIX ст.
- Екзистенціальне «буття-до-смерті»
- 3.8.2. Історія як розгортання світового духу (філософська концепція Ґ. В. Ф. Геґеля)
- 13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
- 2.7.3. Вплив філософії І. Канта, Й. Ґ. Фіхте, Ґ. В. Ф. Геґеля, Ф. В. Й. Шелінґа на формування філософсько-історичної думки в Україні
- Римські мислителі про благо смерті і життя
- Мисленнєві стратегії життя і смерті у філософії Нового часу
- Просвітництво - це важливий етап розвитку європейської ідеології та культури кінця XVII - початку XIX століття
- Подолання смерті в епікуреїзмі
- ШАОХУА Чжан Декларація глобальної цивілізації (ухвалена на Першій всесвітній конференції з ґлобальної цивілізації в січні 2001 р.)