<<
>>

Перші десятиріччя після смерті Геґеля були пронизані глибоким переконанням у тому, що філософія наблизилась до свого кінця.

Поширювалась впевненість, згідно з якою історія думки досягнула вирішального поворотного пункту і що залишилась лише одна область, у якій треба пізнати істину - конкретне матеріальне існування людини.Герберт Маркузе

У першій третині — середині XIX ст.

у Європі розпочався процес досить радикальної зміни у способі філософствування. Наслідком того було виникнення некласичної філософи. її формування йшло кількома напрямами, але всіх їх, за рідкісним винятком, споріднювана орієнтація на провідну роль у людських діях та поведінці людини нераціональних (або ірраціональних) чинників.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

8.1.Зміна парадигми філософського мислення у ХГХ - на поч. XX ст.

8.2.Вихідні ідеї А.Шопенгауера та С.К'єркегора.

8.3.Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX ст.

8.4.Ф.Ніцше та ідеї "філософії життя".

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

♦ ВІДЧАЙ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ (або тотальний) - за К'єркегором, стан, до якого людина може прийти внаслідок щирого самопізнання та самозаглиблення: шукаючи і не знаходячи ні в чому свого життєвого кореня, людина впадає у відчай відчуття абсолютної самотності та відчуження від усього; це відчуття може привести людину до осмислення свого абсолютного відношення до абсолютного, тобто до Бога, в якому єдиному знаходить своє виправдання наша індивідуальність.

♦ ВОЛЯ-непояснюване, ірраціональне прагнення до самоздійснення, просте поривання до буття, що, на думку А.Шопенгауера та Ф.Н'щиіе, лежить в основі будь-якого існування.

♦ ЕКЗИСТЕНЦІЯ~ з лат. - існування; цей термін С.К'єркегором був витлумачений у його початковому значенні "вихід за межі встановленого, усталеного "- для позначення провідної особливості людського існування: неузасадненості, відсутності надійних, однозначних коренів буття.

♦ ЖИТТЯ- за Ф. Ніцше, єдина справжня реальність, бо все в світі постає лише різними проявами життя; в основі життя лежить "воління до волі", тобто бажання проявити воління як таке.

♦ ДІАЛЕКТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ МА ТЕРІАЛІЗМ - назва основних філософських складових вчення марксизму, що прагнув бути системою тверджень про світ, як в основі своїй - матеріальний, ніким не створений, але динамічний і рухливий; соціальна історія тлумачилася як різновид матеріального процесу, тому її засади визначали процеси виробництва. Свідомість і мислення при цьому розглядалися як результат стихійних перехрещень природних взаємодій, як форма відображення одних матеріальних процесів у інших; відповідно свідомість не могла мати власного онтологічного статусу: буття є первинне, а свідомість - вторинна (відображення).

♦ ІРРАЦІОНАЛЬНЕ - таке, що не підлягає розумінню, раціональному поясненню та тлумаченню.

ПОЗИТИВНЕ - основне поняття філософських міркувань О.Конта: ясне, реальне, спостережуване, корисне, - те, що повинна вивчати наука, відкидаючи примарне, непевне, непотрібне людині та суспшьству.

<< | >>
Источник: Петрушенко В.Л.. Філософія. Навчальний посібник. – ТзОВ НВФ "Магнолія плюс",2006. – 243 с.. 2006

Еще по теме Перші десятиріччя після смерті Геґеля були пронизані глибоким переконанням у тому, що філософія наблизилась до свого кінця.:

  1. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії
  2. 2.5.3. Німецька класична філософія. Концепція універсального історичного процесу Геґеля
  3. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії
  4. Неоплатонізм після Плотина, теургія Філософський дискурс та бажання гармонізувати традиції
  5. Перші спроби подолання Гегелівської філософії. Артур Шопенгауер
  6. Частина ІІ МОДЕРНА ФІЛОСОФІЯ КІНЦЯ XIX-XX ст
  7. Проблема смерті у волюнтаризмі
  8. Переосмислення смерті і життя в античній філософії
  9. Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим
  10. Питання про природу та сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності знання упродовж майже всієї історії філософії були її органічною складовою частиною. Без
  11. Українсько-російські культурні стосунки у XVII — першій половині XIX ст.
  12. Екзистенціальне «буття-до-смерті»
  13. 3.8.2. Історія як розгортання світового духу (філософська концепція Ґ. В. Ф. Геґеля)
  14. 13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
  15. 2.7.3. Вплив філософії І. Канта, Й. Ґ. Фіхте, Ґ. В. Ф. Геґеля, Ф. В. Й. Шелінґа на формування філософсько-історичної думки в Україні
  16. Римські мислителі про благо смерті і життя
  17. Мисленнєві стратегії життя і смерті у філософії Нового часу
  18. Просвітництво - це важливий етап розвитку європейської ідеології та культури кінця XVII - початку XIX століття
  19. Подолання смерті в епікуреїзмі
  20. ШАОХУА Чжан Декларація глобальної цивілізації (ухвалена на Першій всесвітній конференції з ґлобальної цивілізації в січні 2001 р.)