Еволюція від феноменології до фундаментальної онтології в педагогічній антропології
Огурцов А. П. Педагогическая антропология: поиски и перспективы // Человек. - 2002. - № 1.
Набагато більш філософською є концепція Ейгена Фінка (19051975) - асистента Е. Гуссерля, професора Фрейбурзького університету (з 1948), відомого феноменолога, що проаналізував за допомогою понять і методів феноменології цілий ряд феноменів людського життя, у тому числі й виховання, автор книг “Педагогіка і вчення про життя” (1970), “Основні питання систематичної педагогіки” (1978), “Основні феномени людського існування” (1979).
Філософські погляди Фінка зазнали помітної еволюції - від послідовника феноменології до екзистенціальної аналітики М. Гайдеґґера. Правда, слід сказати, що М. Гайдеґґер зовсім не був прихильником антропології, як показує його “‘Лист про гуманізм”, і вбачав в антропологічному повороті філософії ХХ століття вираження нігілізму. Еволюція від феноменології до фундаментальної онтології відобразилась і в розумінні Фінком педагогічної антропології. Вже в 1955 р. у своїх лекціях у Фрейбурзькому університеті про феномени людського існування Фінк звертається до педагогічної антропології. Основним феноменом людського існування, згідно з Фінком, є саморозуміння людиною себе, самоінтерпретація людиною власного життя.
Виховання і освіта трактуються Фінком як живий процес досягнення сенсу, який здійснюється в ході життя людини і в її відносинах зі світом. Сенс людського життя не заданий ззовні, а коріниться в розуміючому ставленні людини до самої себе і до сприйманого нею світу. Фінк говорив про “екзистенціальну антропологію”, що розкриває фундаментальну структуру людини у філософському світлі. Фінк укорінював у “світовідношенні” людину та інші екзистенціальні структури - такі, як “‘самобуття”, “спів-буття з іншими”, “буття-в-речах”. Для нього це - похідні екзистенціали, а їхнє джерело - фундаментальна структура відвертості людини світу і саморозуміння. Із світовідношення Фінк виводить всі п'ять характеристик людського існування - смерть, працю, панування, любов, гру.
Еще по теме Еволюція від феноменології до фундаментальної онтології в педагогічній антропології:
- 5.13.2. Від онтології субстанції — до онтології суб’єкта в німецькому ідеалізмі XVIII — початку XIX ст.
- Філософсько-педагогічні концепції в межах класичної і некласичної філософії
- Методологічний плюралізм філософсько-педагогічної антропології
- Типи онтології
- ВПЛИВ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ НА ФІЛОСОФІЮ XX СТОЛІТТЯ
- Освіта і виховання у новій історичній антропології
- Спроба подолання онтології у філософії постмодернізму
- Еволюція поглядів на місце та роль людини в історії: Античність і Середньовіччя.
- 10.1. Специфіка філософії у контексті феноменології
- СПЕЦИФІКА ФІЛОСОФІЇ У КОНТЕКСТІ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ
- Основні парадигмальні побудови філософсько-педагогічної антропології
- ОБРАЗ ЛЮДИНИ В ХРИСТИЯНСЬКІЙ АНТРОПОЛОГІЇ
- Буття - центральна проблема онтології