ВПЛИВ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ НА ФІЛОСОФІЮ XX СТОЛІТТЯ

• 3 феноменології E Гуссерля починається новий етап розвитку європейсь­кої філософії. Видатні мислителі XX ст. використали основні поняття і ме­тод гуссерліанського вчення. М. Гайдеггер, а пізніше Ж.-П.

вали метод для дослідження фундаментальних понять буття, часу, людського існування і свободи; М. Шелер - j∖λsi розвитку ідей філософської антропо­логії і аксіології; М. Мерло-Понті - для аналізу свідомості і сприйняття в концепції «феноменального тіла»; Н. Гартман - для побудови нового варіан­та реалізму. Особливе застосування ідеї Е. Гуссерля знайшли у соціології знання, яка сформувалася в XX ст. У радянській філософській традиції видат­ними представниками феноменології були Г. Г. Шпет і Μ. К. Мамардашвілі.

Вплив гуссерліанства пояснюється новим уявленням про предмет філосо­фії та її мету. Філософія - це не якась система висловлювань і доказів, а зу­силля, котре змушує об’єкт «проявитися», інтуїтивне «роблення його очевид­ним». Для Е. Гуссерля найвищий принцип філософії — не картезіансько-кан­тівський принцип «я мислю», а принцип «я можу», тобто інтуїція — очевидна і така, що робить очевидне. Об’єктивним корелятом «я можу» виступає те, що Гуссерль називає горизонтом. Горизонт — це спектр можливостей прояву об*єкта, всередині якого визначено коло решти актуальних інтенцій одного і того ж об’єкта. Філософія, таким чином, постає, згідно з Гуссерлем, як інший спо­сіб прожити природне життя, виходячи не з віри в його реальність, а з прояс­нення його сутності. При цьому феноменологія залишає самі речі такими, яки­ми вони є: якщо вони ірраціональні — то ірраціональними, якщо раціональні - то раціональними. Феноменологія визнає апріорність буття сутності відносно реальності факту. Будь-яке об’єктивне буття інтенційно засновується на бутті чистої свідомості

Заслуга Е. Гуссерля полягає в новій філософській інтерпретації пробле­ми свідомості Він аналізує свідомість не з точки зору її змісту (це справа пси­хології як фактуальної науки), а з точки зору її інтенційної мети (ноеми). Ноема - це те дещо, яке виявляє се­бе у свідомості і тільки завдяки сві­домості, але не є ні нею самою, ні її частиною.

«Особливо щодо off єктивно- го світу реальностей феномено­логія не займається нічим ін­шим, окрім розтлумачення смис­лу, яким цей світ володіє для всіх нас до будь-якого філо­софствування, черпаючи його, скоріше за все, тільки з нашого досвіду, - смислу, який може бути філософськи розкритий, але ніколи не може бути змінений».

Для дослідження свідомості Е. Гуссерль використовує поняття

«чистої свідомості» як принципово непредметної і вільної від усього, що не є свідомістю. Будь-який предмет повинен бути «схоплений» тільки як корелят свідомості Предмет при цьому не перетворюється на свідомість, в якій немає нічого, крім значень. Інтенційним корелятом очевидності є Істина. Логічна очевидність виступає лише як окремий випадок інтенційної очевидності

• Важливе значення має гуссерліанське поняття «життєвого світу». Він є докатегоріальною галуззю суто людських «смислових формацій», первісних щодо розвитку науки і не зникаючих з її розвитком. Тільки філософія в її феноменологічному варіанті може сказати щось стосовно людини як суб’єкта вільного вибору і залишити людині свободу виходу до нових горизонтів. Тільки феноменологія встановлює зв’язок з «життєвим світом», світом комунікатив­ної і смислової інтенційності