Генеза менеджменту освіти

Пояснення генези менеджменту освіти вимагає висвітлення походження, виникнення, а в більш широкому значенні — зародження та процесу розвитку менеджменту освіти як специфічного соціального явища.

Менеджмент як вид загальної людської діяльності існує відтоді, відколи виникла необхідність у спільній діяльності людей. За висловом нобелівського лауреата Г. Саймона, коли дві людини спільними зусиллями пересувають камінь, який поодинці з місця не зрушити, виникає зародження менеджменту як загальнолюдської практики. Проста дія набуває двох основних властивостей: мети (пересунути камінь) і спільності (декілька чоловік об’єднують свої зусилля для виконання завдання, яке нездійсненне без такого об’єднання)^[60]. Відтак менеджмент у найширшому сенсі може бути визначено як діяльність групи людей, що поєднують свої зусилля для досягнення спільної мети.

Кожна історична епоха вносила свої корективи у співвідношення між суб’єктами менеджменту, методами стимулювання, масштабами організації самого процесу, але тільки у ХХ столітті з’явились і стали розвиватися наукові підходи до цього явища. Далеко не випадковим є те, що ХХ століття називають “століттям менеджменту”, оскільки прогрес, досягнутий саме у цей час, багато в чому забезпечений успіхами у соціальній практиці.

Поява наукової концепції менеджменту як особливої сфери управлінської діяльності на початку XX століття була об’єктивно зумовлена виникненням масового виробництва, що вимагало кваліфікованого управління великими багатоцільовими виробничо-комерційними підприємствами, де функції володіння власністю і управління діяльністю були вперше розділені. Науковий менеджмент став основною формою організації соціально-виробничих процесів, утілюючи сукупність раціональних методів і організаційних важелів управління.

Дійсно, під менеджментом до 70-х років XX століття розуміли управління лише виробничою сферою. Однак, уже протягом наступного десятиріччя Пітер Друкер вимушений був визнати необхідність поширення терміну “менеджмент” і на інші галузі діяльності: управління банками, туристичним бізнесом, державними установами.

Розповсюдження поняття “менеджмент” на сферу освіти є цілком закономірним. У ринковій моделі розвитку суспільства заклади освіти є комерційними організаціями, оскільки надають послуги населенню, а це, насамперед, вимагає ефективного управління. Саме це й сформувало потребу у специфічному виді організаційної діяльності фахівців з управління — менеджменті освіти.

Виникнення терміну “менеджмент освіти” повинні дослідити історики педагогічної та управлінської науки: перші — уведення нового терміну у педагогічну науку, а другі — подальшу диференціацію управлінської праці. Зрозуміло, що у педагогічній практиці цей термін з’явився у кінці 90-х років ХХ — на початку ХХІ століття. Про це свідчить інтенсивне видання педагогічної літератури, присвяченої проблемам управління галуззю освіти на заміну ідеї партійного керівництва народною освітою. Україна та інші країни колишнього СРСР приєдналися до цього явища значно пізніше, ніж європейська спільнота.

Таким чином, менеджмент освіти є відносно новим явищем. У цьому випадку саме філософія освіти як світоглядно- ідеологічний інструмент пізнання соціального світу може допомогти в усталенні поняття “менеджмент освіти” за умови своєчасного і якісного висвітлення його основних характеристик (природи, сутності, змісту та форм), а також умов, за яких він виник.