Логічні операції з поняттями

1.Узагальнення поняття — логічна операція, що полягає в перехо­ді від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Напри­клад, Київський національний університет ім. Т.

2.Обмеження понять — логічна операція, у процесі якої перехо­дять від понять з більшим обсягом до понять з меншим обсягом. На­приклад, держава — європейська держава — Українська держава. Об­межувати поняття можна до індивідуальних (одиничних) понять, бо далі буде вже не обмеження, а розчленування цілого на частини, оскі­льки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента.

3. Визначення понять

Визначенням, або дефініцією, називається логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Студент — людина, яка навча­ється у ВНЗ або технікумі». Поняття, зміст якого визначається, назива­ється визначуваним поняттям (definiendum, скорочено — Dfd), а по­няття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття, визначаючим поняттям (definiens — Dfn).

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно на­зивається номінальним (від лат. потіш — ім’я, назва). Якщо ж у ви­значенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається реальним.

Види визначень і їх правила докладно висвітлювалися в підручниках з логіки. Найпоширенішим видом реальних визначень є визначення через найближчий рід і видову відмінність. Правила цього виду визначення сту­денти мають твердо знати і вміти використовувати їх на практиці.

Основні правила визначення понять:

1). Визначення понять повинно бути співрозмірним definiendum, (скорочено — Dfd) повинен дорівнювати definiensy — (Dfn);

2). Визначення понять не повинно містити хибного кола;

3).Визначення понять по можливості не повинно бути заперечним;

4).

4. Поділ понять

Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, називається поділом по­няття. Поняття, обсяг якого розкривається, називається діленим поняттям. Ознака, за якою здійснюється поділ, називається основою поділу, а понят­тя, одержані в результаті поділу, — членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу виділяють дихотомію (від грец. dicha — два і tome — поділ, розтин, тобто поділ на дві частини), що являє собою поділ обсягу діленого поняття C на два суперечних поняття — А і не-А: швид­кий — нешвидкий, збитковий — незбитковий і т.п.

Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істот­ною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фік­соване місце. Прикладом класифікації може служити періодична сис­тема хімічних елементів Менделєєва.

Основні правила поділу понять:

1) Поділ повинний здійснюватися по одній основі;

2) Поділ повинний бути співрозмірним: обсяг діленого поняття по­веней дорівнюватися сукупному обсягу членів поділу;

3) Поділ повеней бути послідовним, не містити у собі стрибка;

4) Члени поділу повинні взаємно виключати один одного.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Структура поняття.

2. Види понять.

3. Чим відрізняється поняття і слово?

4. Які існують операції з поняттями?

5. Які існують відношення поміж поняттями?

Теми для написання рефератів

1. Роль поняття в логічній культурі спеціаліста.

2. Поняття та судження як форма відображення дійсності.

3. Класифікація понять.

4. Позитивні і негативні поняття в логічному мисленні.

Література

1. Гетманова А. Д. Логика : Словарь и задачник: Учебн. Пособие для ВУЗов. — M.: Гуманитарное изд. Центр ВЛАДОС, 1998—С. 143—159.

2. Гетманова А. Д. Логика: Учебник для студентов пед. ВУЗов. — M.: Высшая школа, 1986—С. 24—46.

3. Горский Д. П. Логика. — M., 1963., C. 28—56.

4. Иванов Е. А. Логика. Учебник. — M.: Издательство БЕК, 1998., C. 69—97.

5. Хоменко I. В., Алексюк І. А. Основи логіки. K.,1996., C. 21—48.