<<
>>

Одним з головних напрямків сучасної філософської думки є феноменологія, що буквально означає вчення про феномени.

Феноменологія не тільки ознаменувала новий поворот у вивченні проблеми свідомості, але й визначила нові завдання філософської науки в цілому. Засновником феноменології в тому вигляді, в якому вона культиву­ється в XX cm., є Едмунд Гуссерль.

Під феноменом у філо­софії, починаючи з І. Канта, традиційно розуміють явище, котре осягається в чуттєвому досвіді. Е. Гуссерль же розуміє під феноменом смисли предметів, які виникають у свідомості. Ця вихідна установка, на якій будується феноменологічна філософія, прагне внести повну ясність у питання про осягнення сутності речей, що реалізу­ється через наукові поняття. Яким чином людині вдаєть­ся осягнути сутність речей? На це питання не дають переконливої відповіді ні представники натуралізму, ні представники суб єктивізму. Суттєво збіднюють процес пізнання і ті, хто вважає, що наукові поняття утворю­ються завдяки абстракціям. Подолання всіх труднощів Е. Гуссерль вбачає у послідовній філософії, у феномено­логії.

Ключові слова

феномен, епохе, феноменологічна редукція, інтенція, конституювання, горизонт, інтенційна мета, ноема, інтенційний корелянт, «життєвий світ»

«З самої миті свого виник­нення філософія виступила з пре­тензією бути строгою наукою, і при тому такою, котра задоволь­няла б найбільш високі теоре­тичні потреби і в етично-релі­гійному відношенні робила б мож­ливим життя, кероване чистими нормами розуму».

Е. Гуссерль

10.1.

<< | >>
Источник: Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. - IC: Книга,2005. - 528 с.. 2005

Еще по теме Одним з головних напрямків сучасної філософської думки є феноменологія, що буквально означає вчення про феномени.:

  1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
  2. 2.2. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії
  3. 1. Розвиток професійної академічної філософської думки
  4. Тема 6 РОЗВИТОК ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ У XIX — XX CT
  5. Джерела, провідні ідеї та напрями . філософської думки Стародавньої Індії
  6. ВЧЕННЯ ПРО ПІЗНАННЯ
  7. ГЕГЕЛІВСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО РЕЛІГІЮ У ПОСТФЕНОМЕНОЛОПЧНИЙ ПЕРІОД
  8. У другій половині XVIII ст. центр європейської філософської думки перемістився з Англії та Франції в Німеччину, яка значно пізніше від своїх західних сусідів стала на шлях буржуазних трансформацій.
  9. Вчення про світ
  10. Вчення про істину та її критерії
  11. В історії української духовної культури Г. Сковорода (1722— 1794) посідає особливе місце. Д. Чижевський загалом починає розви­ток української філософської думки саме з творчості Г. Сковороди.
  12. § 3. Вчення про «загальну волю» Ж.-Ж. Руссо
  13. § 3. Ж. Боден та його вчення про державу і право
  14. 3.3.1 Діоген Лаертський. «Про життя, вчення та висловлювання
  15. Тема 6 ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ (ОНТОЛОГІЯ)
  16. З появою держави і встановлених нею норм і правил поведінки люди почали розмірковувати про ці соціальні феномени, їхні сутність і роль у суспільному житті.
  17. Феноменологія Е. Гуссерля