Іщенко Ю.А.. Біогносис: подвійний топос життя. - Київ: ЦГО НАН України, Житомир: В-во «Волинь», 2010- 300 с., бібліогр. 291-297... 2010

У монографії з позицій філософії та історії науки досліджується концепт «життя» як він репрезентований на різних рівнях знання про живе: практичному, науково-теоретичному (в природничонауко- вих та соціогуманітарних дисциплінах), власне у циклі біологічних дисциплін та філософії біології. Що ми можемо сказати про життя поза нашими уявленнями про життя? Чи може наука, передовсім біологічне знання, розкрити сутність життя: чи можемо ми, науково пояснюючи сутність життя, зрозуміти його сенс? Пошуки відповіді на ці питання ведуть до обґрунтування концепту «біогносису», що дає змогу з’ясувати змістовні контексти топосів життя в мережах знання про нього. Розрахована на філософів, науковців, широке коло читачів.

<< | >>

↑

Нариси визріли на ниві курсів лекцій та семінарів з філософії біології, читаних для аспірантів і здобувані в кандидатського ступеню в Центрі гуманітарної освіти НАН України

Глава І Кентавр, або подвійний топос життя

§ 1 Короткий природничонауковий пролегомен до розуміння життя

§ 2 Що сказав би Геракліт Парменідові?

§ 3 Життя між буттям і небуттям: феномен становлення

Античний символізм, зазначав О.Ф. Лосєв, таїть у собі деякий загальний життєвий досвід і деяке живе світовідчуття, що пояснюють буття і людське життя.

А: особливості античного символічного мислення та витоки дескриптивного і герменевтичного підходів до вивчення життя

Б: Становлення як архетип, концепт і принцип осмислення життя

В: Микола Кузанський. Становлення: те саме — причина багатоманіття речей

Г: Життя між ейдосно-смисловим і логосним тлумаченням